Як раніше писала «Судово-юридична газета», 16 січня 2026 року набуде сили закон 4502-ІХ про множинне громадянство. Майже всі ключові питання стосовно множинного громадянства не врегульовані самим законом, а будуть регулюватися окремими підзаконними актами урядовців.
Закон не містить відповіді на питання, з якими країнами можливе множинне громадянство, як бути з військовим обов’язком, соціальним та пенсійним забезпеченням осіб, які мають кілька паспортів.
«Судово-юридична газета» повідомляла, що «легальною» підставою перебування у множинному громадянстві буде набуття громадянином України громадянства держави зі списку Кабміну. Аналогічне правило працюватиме і стосовно іноземців, які хочуть отримати український паспорт.
Оскільки для цього не потрібні будуть зміни до закону, то Кабмін зможе на свій розсуд у будь-який момент змінити перелік таких країн, що не додає правової визначеності.
Кабмін 8 жовтня визначив критерії, за якими буде формувати цей перелік «дозволених» країн, чиї громадяни можуть отримати громадянство України у спрощеному порядку, і навпаки – з якими український громадянин може мати паспорт кількох країн.
Отже, перелік буде складати МЗС, виходячи з таких критеріїв, як членство держави в ЄС, застосування санкцій за збройну агресію проти України, членство держави в Групи семі (G7), підтримка суверенітету і територіальної цілісності України, позиція держави під час голосування за резолюції в міжнародних організацій, фінансова підтримка України, рівень та перспективи розвитку двосторонніх відносин або інші критерії, які можуть мати суттєвий вплив на забезпечення національних інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики.
Вочевидь, рівень підтримки України окремими державами може змінюватися, до прикладу, у разі зміни політичного керівництва у таких країнах.
У цьому випадку постає питання щодо стабільності правил для українських громадян, якщо сьогодні вони можуть мати легально інший паспорт, а завтра, після зміни позиції – Кабмін виключить країну зі свого переліку.
Відповідно, виникатиме питання стосовно виборчих прав, пенсійного забезпечення тощо.
Нагадаємо, у липні Володимир Зеленський окреслив приблизний перелік таких країн.
«Поступово будемо визначати коло країн, із якими будуть відкриватися відповідні процедури. Це передусім такі країни, як Німеччина, Польща, Чехія, держави Балтії. А далі – відповідні консультації з прем’єр-міністром України, міністром закордонних справ і з паном спікером», - сказав він. Тоді Зеленський підкреслив, що далі потрібно думати і про Канаду, про інші країни, де багато українців і де так Україну сильно підтримують. «Це також важливий аспект – які країни традиційно з нами, традиційно нас підтримують, теплі до українців і важливі для України», - заявив він.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
