Верховна Рада України 5 листопада прийняла Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування.
Особливістю цього Закону є те, що він вносить низку змін до Кодексу адміністративного судочинства України.
Спочатку зазначимо, для зрозумілості, що цим Законом запроваджено інститут органу із забезпечення законності актів обласних рад, який визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Цей орган фактично стає спеціальним державним наглядовим суб’єктом, який:
Орган із забезпечення законності здійснює забезпечення законності актів обласних рад шляхом:
1) запобігання порушенню законності в актах обласних рад у порядку, визначеному цією статтею;
2) державного нагляду за актами обласних рад, визначеними цією статтею.
Для запобігання порушенню законності в актах обласних рад орган із забезпечення законності:
1) не менше одного разу на квартал письмово надають інформацію органам місцевого самоврядування про зміни в законодавстві, що стосуються місцевого самоврядування (зокрема, щодо необхідності здійснення певної діяльності), практику забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування;
2) за зверненням обласної ради, голови обласної ради надає консультації щодо застосування законодавства обласними радами.
Заходами із здійснення державного нагляду за актами обласних рад є:
1) вимога про усунення порушення закону;
2) звернення до суду з позовом про визнання акта (окремих його положень) обласної ради незаконним (протиправним) та його скасування (визнання нечинним).
Для реалізації таких можливостей КАСУ доповнений статтею 289-11 “Особливості провадження у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування”.
Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, крім адміністративних справ, розгляд яких передбачено статтею 264 цього Кодексу;
2) законності індивідуальних актів органів місцевого самоврядування, які є предметом забезпечення законності актів таких органів місцевого самоврядування відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».
З позовною заявою у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування (далі – забезпечення законності) має право звертатися уповноважений орган із здійснення нагляду за законністю, визначений законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Що це за орган -поки ще невідомо.
Адміністративна справа щодо забезпечення законності вирішується окружним адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного органу місцевого самоврядування за правилами загального позовного провадження протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При відкритті провадження у справі суд застосовує положення про обов’язкове досудове врегулювання спору, крім певних випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
При відкритті провадження у справі суд перевіряє відповідність позову предмету забезпечення законності відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», а також наявність відповідних повноважень, передбачених законом, в інших органів державної влади. Встановлення судом невідповідності позову предмету забезпечення законності, наявності відповідних повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, передбачених законом, в інших органів державної влади, крім уповноваженого органу із здійснення нагляду за законністю, який звернувся з позовом, є підставою для повернення позовної заяви позивачу, а якщо провадження було відкрито – для закриття провадження у справі.
Під час розгляду таких адміністративних справ, суд перевіряє, чи акт органу місцевого самоврядування прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а в разі здійснення органом місцевого самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також дотримання інших актів законодавства.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, передбачених статтею 289-11, можуть бути подані протягом десяти днів з дня проголошення проголошення судового рішення.
Частину другу статті 150 (забезпечення позову) доповнили пунктом 3 такого змісту:
«3) очевидними є ознаки протиправності акта органу місцевого самоврядування і невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відновлення становища, яке існувало до прийняття такого акта (у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування)».
Крім того, новий пункт з’явився у частині 1 статті 238 КАСУ, а саме - суд закриває провадження у справі щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування, якщо судом встановлено наявність відповідних повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, передбачених законом, в інших органів державної влади.
Зазначені зміни перед другим читанням були одразу розкритиковані Головним юридичним управлінням Верховної Ради. Останнє щодо змін у частину другу статті 150 КАС України, зазначило, що використане у наведеному положенні формулювання "очевидними є ознаки протиправності акта органу місцевого самоврядування", містить ознаки юридичної невизначеності, оскільки законодавчо такі ознаки протиправності не передбачені.
Щодо нової статті 289-11 , Головне управління звертає увагу на певні недоліки:
Зокрема:
1) пунктом 2 частини першої статті передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності індивідуальних актів органів місцевого самоврядування, які є предметом забезпечення законності актів таких органів місцевого самоврядування відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації". Надання права уповноваженому органу із здійснення нагляду за законністю, визначеному законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", звертатися до адміністративного суду щодо законності індивідуальних актів органів місцевого самоврядування, передбачених пунктом 2 частини першої статті 289-11 КАС України не враховує доктрини адміністративного права та особливостей завдань адміністративної юстиції у контексті статті 3 Конституції України.
Крім того, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Це завдання адміністративного судочинства обумовлене необхідністю реалізації 9 гарантованого статтею 55 Конституції України права людини і громадянина на судовий захист від неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Також відповідно до чинної редакції пункту 19 частини першої статті 4 КАС України під терміном "індивідуальний акт" розуміється акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Одночасно частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, стосовно яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
