Технічний збій чи порушення?
Якщо цифровий документ (зафіксований у держреєстрі «Резерв+») не відповідає паперовому аналогу, то крайнім у такому разі ризикує стати сам військовозобов’язаний. Про це свідчать матеріали Одеського окружного адміністративного суду, який розглянув справу №420/31227/24.
Позивач – особа з інвалідністю ІІ групи, звернувся до місцевого територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Чоловік хотів уточнити свої військово-облікові дані, як того вимагає законодавство. Проте замість очікуваної перевірки несподівано отримав іншу «послугу»: у нього відразу ж вилучили паперовий військовий квиток. Причому, без будь-якої розписки, без акту і навіть без жодних пояснень.
Опинившись у такій ситуації, одесит був позбавлений можливості підтвердити свій статус військовозобов’язаного. Коли діло дійшло до суду, представник ТЦК і СП не зміг надати доказів того, що військовий квиток вилучили на законних підставах. Більше того, відповідач у письмових поясненнях визнав: зазначений документ «перебуває на доопрацюванні», оскільки виявлено розбіжності між паперовою та цифровою версією даних у державному реєстрі «Резерв+». Проте жодної службової записки, акту перевірки чи витягу з електронного обліку так і не було надано.
Суд відзначив, що позивач має інвалідність, тобто належить до військовозобов’язаних із особливим статусом. Такі особи, згідно Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», не підлягають призову під час мобілізації. Таким чином, відсутність військово-облікового документа створює не лише адміністративні, а й соціальні проблеми: неможливість підтвердити своє право на відстрочку в державних реєстрах (під час перевірок, наприклад, у разі виїзду за кордон).
Під час розгляду цієї справи відповідач у своїх запереченнях зазначив, що вилучення квитка здійснювалося в межах виправлення технічних розбіжностей – між паперовими і цифровими записами. За логікою ТЦК і СП, військово-обліковий документ повинен бути «тимчасово вилучений» до моменту оновлення даних у системі «Оберіг» та держреєстрі «Резерв+». Проте, на думку судді, такі пояснення виглядають непереконливими. У мотивувальній частині рішення зазначено, що жодна норма чинного законодавства не передбачає вилучення військового квитка для звірки даних без оформлення акта чи надання розписки його власнику. Навпаки, у випадку виявлення розбіжностей уповноважений орган зобов’язаний повідомити військовозобов’язаного письмово і надати можливість для оперативного виправлення виявлених помилок чи неточностей.
Як з’ясував суд, відповідач лише посилався на технічний збій у системі «Резерв+», але не зміг надати доказів на підтвердження цих обставин. У матеріалах справи відсутні будь-які технічні довідки чи службові листи. Натомість факт вилучення документа підтверджується письмовими поясненнями самого позивача та свідченнями про те, що він неодноразово звертався з проханням повернути документ, але отримував лише відмову.
На жаль, посадові особи діяли поза межами повноважень, визначених Положенням про територіальні центри комплектування і соціальної підтримки (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 154 від 23.03.2022). Така бездіяльність призвела до порушення права позивача на належне ведення військового обліку. Звертаючи увагу на цей факт, Одеський окружний адмінсуд підкреслив: військовий квиток є документом постійного зберігання, який належить особі, а не органу, що його видав. Тому вилучення без письмового оформлення є протиправним.
Цифрові бази і паперові реалії
Розглядаючи дану справу, суд виявив ще одне суттєве порушення з боку ТЦК і СП: під час письмового оформлення довідки про відстрочку «відповідач не вказав серію та номер військово-облікового документа – військового квитка, який був вилучений відповідачем 15.07.2024р. та не повернений, що свідчить про недійсність такої довідки». Як наслідок, бездіяльність посадовців була визнана протиправною: їх зобов’язали – повернути військовий квиток позивачеві, а також забезпечити внесення достовірних даних до електронних реєстрів відповідно до паперового документа.
Ця справа, на перший погляд, стосується лише одного військовозобов’язаного, але насправді відкриває значно більшу проблему, пов’язану з паперовими документами та цифровими базами. У своєму рішенні суд наголосив: наявність електронних ресурсів не скасовує обов’язок державних органів дотримуватися вимог щодо збереження оригіналів документів та підтвердження їх вилучення належними актами. Тобто жодна комп’ютерна програма (навіть найзручніша) не може замінити юридичну силу паперового військового квитка. Це має пряме значення для багатьох українців, особливо для тих, хто має інвалідність або інші підстави для відстрочки. Якщо документи раптом «зникають» у кабінеті ТЦК і СП, їхні власники фактично опиняються поза правовим полем: без доказу статусу, без можливості перетину кордону, без підтвердження у «Резерв+».
Описана справа може стати ключовим рішенням для подібного спору з посадовими особами: будь-яке втручання у право власності на документ має бути оформлене письмово. Словесні формулювання «на доопрацюванні» або «у процесі звірки даних» не мають юридичного значення без конкретного акта. Приклад Одеси також показав, що доведення правомірності дій з базами даних – це обов’язок органів влади, а не військовозобов’язаного. Тому відповідач, який не зміг надати доказів, автоматично втратив свою позицію в суді.
Що означає це рішення для усіх громадян? У фінальній частині свого рішення суд не лише відновив права конкретного позивача, а й зробив важливі висновки, які мають універсальне значення. По-перше, якщо військовий квиток вилучено без розписки або акта, це вже є підставою для звернення до суду. По-друге, цифрові системи «Резерв+» чи «Оберіг» не мають пріоритету над паперовими документами, якщо їхні дані не збігаються. По-третє, посадові особи не можуть діяти на власний розсуд – їхні повноваження чітко визначені законодавством.
Для військовозобов’язаних одеський прецедент може стати дороговказом: якщо документ вилучили «на оновлення» або «для перевірки», треба негайно вимагати письмове підтвердження. Інакше можна опинитися в ситуації, коли навіть держава не визнає твого існування у власних реєстрах.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду – історія не лише про військовий квиток. Йдеться про конфлікт інтересів між людиною і бюрократами, які часто забувають, що відображати реальні дані в держреєстрі – їхній прямий обов’язок. Жоден посадовець не має права вилучати особисті документи без оформлення актів, а цифрова система не може функціонувати без поваги до паперових оригіналів.
І, зрештою, варто нагадати усім чиновникам: військовий квиток – не просто документ зі штампом. Це, насамперед, важлива частина гідності людини, яку держава зобов’язана захищати, а не сприймати як додаток до бази даних…
Автор Валентин Коваль
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
