Про це заявив Руслан Сидорович, член Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя, член Ради з питань судової реформи.
Нардеп переконаний, що іспит не уникнув якогось зовнішнього втручання, враховуючи той факт, що ніхто не здав іспит.
Своїми думками і висновками він поділився з «Судово-юридичною газетою».
«Як відомо, в червні 2016 року парламент проголосував за два Закони: «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» і «Про виконавче провадження» в новій редакції. Одним з головних мотивів цієї реформи було впровадження інституту приватних виконавців. Адже стан виконання рішень в Україні катастрофічний», — відзначив Руслан Сидорович.
Депутат розповів, що в питанні виконання судових рішень є як суб'єктивна, так і об'єктивна проблема. Об'єктивно — це дуже велике навантаження на одного виконавця (в середньому розподіляється близько 150 виконавчих проваджень на місяць), і відносно скромна заробітна плата, що в свою чергу є корупційним чинником (це, до речі, не заперечує і Міністерство юстиції). Більш того, про це навіть говорив міністр з парламентської трибуни, коли приймалася відповідна реформа.
«Мін'юст і сам прекрасно розуміє: щоб навести порядок і зменшити корупційні складові в процесі виконання судових рішень, необхідно проводити своєрідну приватизацію інституту виконання судових рішень і віддавати його в приватні руки, зберігаючи за процесом здійснення такої діяльності жорсткий державний контроль. Україна в даному випадку не вигадувала велосипед, ми взяли досвід реформування виконавчої служби в європейських країнах, а саме в Литві, Латвії та Болгарії. Ми провели, насправді, найконсервативнішу реформу виконавчої служби на європейському континенті. Адже в країнах Балтії в один день були звільнені всі державні виконавці та ліквідовано інститут державного виконання в цілому. Зараз там існує тільки приватна форма виконання судових рішень. В Європі існує змішана (і державна, і приватна)», — підкреслив Руслан Сидорович.
Парламентарій розповів: Європейський суд з прав людини підкреслює, що в розумінні ст. 6 Конвенції «Про доступ до правосуддя» гарантія доступу до правосуддя є ілюзорною, якщо держава не може забезпечити виконання судових рішень. І це не тільки рішення «Іванов проти України» і «Жовнер проти України», це також справа «Хорнсбі проти Греції». Тобто проблема носить системний характер, і країни європейського континенту теж намагаються її вирішити. У той же час, при розробці української реформи дорожня карта розраховувалася таким чином, щоб до кінця 2016-го в країні з'явилося не менше однієї тисячі приватних виконавців. Чому ми говоримо про таку кількість? Практика показує, що цей інститут себе позитивно презентує і дає реальну процентну зміну у виконанні судових рішень у тому випадку, коли система змішана і кількість приватних виконавців становить мінімум 50% в співвідношенні з державними виконавцями.
«На сьогоднішній день у нас існує 8 тисяч державних виконавців, ми отримуємо математично дуже просту цифру — 4 тисячі приватних виконавців. Це мінімальна кількість, необхідна зараз Україні, для того щоб стан виконання рішень в нашій країні докорінно змінилося», — заявив Руслан Сидорович.
Що таке виконання судових рішень? Це дотримання прав і свобод громадянина і виконання Конвенції. При цьому Руслан Сидорович звертає увагу на те, що основна маса скарг до Європейського суду якраз пов'язана з невиконанням судових рішень в нашій країні.
«Чому міністерство поставило такий вузький фільтр на допуск до професії приватного виконавця? Сьогодні ми бачимо дуже невелику кількість осіб, які змогли отримати доступ до професії, і при цьому тільки один навчальний заклад, який проводить програмну підготовку кандидатів в приватні виконавці. У той же час на законодавчому рівні не прописане обмеження кількості навчальних закладів. Тобто на момент розробки законодавства ідея закладалася така, що будь-який навчальний заклад може проводити підготовку до здачі іспиту, а результат кваліфікаційного тесту і повинен був показати, який з навчальних закладів випускає кращих фахівців», — підкреслив Руслан Сидорович.
Висловив депутат свою думку і щодо останніх результатів здачі тестів кандидатів в приватні виконавці.
«З точки зору простого математичного аналізу бачимо абсолютно абсурдну ситуацію, тому що будь-який математик зможе довести що такий результат складання іспитів без будь-якого зовнішнього втручання не можливий. Адже не може бути так, що відразу 80% кандидатів здавало іспит, а потім раптом всі стали тупими. І це після того, як успішно пройшли навчання», — вважає парламентарій.
Також він зазначив, що сама програма навчання не така складна, як для судді, адвоката або навіть нотаріуса. Та й обсяг знань, якими повинен володіти приватний виконавець, все-таки значно менший. Тому для особи, яка володіє певним багажем знань та практичним досвідом (це одна з вимог для допуску до професії), іспит не повинен був скласти ніяких труднощів. «У той же час абсолютно нормальним є досвід, коли певна кількість осіб не проходить тест, але коли кілька разів поспіль провалюються усі, це наводить на нехороші думки», — вважає Руслан Сидорович.
«Я дозволю собі висловити надію на те, що Міністерство юстиції проведе в даному випадку службову перевірку, в тому числі на предмет зовнішнього втручання в програму. Тому що без відновлення довіри до процесу допуску до професії ми ризикуємо просто поховати реформу на самому її початку. І мені б дуже не хотілося думати про те, що хтось поставив перед собою таке завдання, адже це буде злочином проти українських громадян і великим розчаруванням наших європейських партнерів, які сподіваються, що Україна все-таки перетвориться на демократичну державу, і дійсно бажають залучати інвестиції», — резюмував Руслан Сидорович.
Як уже повідомляла «Судово-юридична газета», Мін'юст не хоче допускати до професії приватних виконавців.
