Відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Конституційна демократія і права людини в умовах сучасних викликів і повоєнного відновлення», організована до Дня Конституції України Конституційним Судом України за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Про це повідомила пресслужба Конституційного Суду України.
Судді, представники органів державної влади, наукової спільноти, провідні правники, викладачі, здобувачі вищої юридичної освіти обговорили виклики, що постають перед конституційною демократією, правовою системою та гарантіями прав людини в умовах збройної агресії, а також у процесі повоєнного відновлення держави та її європейської інтеграції.
До обговорень долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Сергій Різник, Галина Юровська, які презентували своє бачення щодо забезпечення стійкості конституційного ладу, захисту прав людини та правової стабільності в умовах цих викликів.
Під час офіційного відкриття конференції в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин підкреслив актуальність тематики конференції, що відбулася напередодні 29-ї річниці ухвалення Конституції України.
У своєму виступі він наголосив, що державний устрій та права людини мають бути захищені навіть в умовах війни та надзвичайних викликів. Конституційний Суд України, у складних умовах воєнного стану, продовжує виконувати свою ключову функцію – гарантувати верховенство Конституції, захист прав і свобод людини та стабільність конституційного ладу.
Окрему увагу виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України зосередив на питаннях перегляду положень Основного Закону, підкресливши, що ці процеси мають відбуватися системно, у тісному взаємозв’язку з євроінтеграційними пріоритетами держави.
За його словами, міжнародний досвід свідчить про різні підходи до оновлення конституцій, зокрема: перший підхід, поширений у низці європейських держав, передбачає внесення часткових змін, спрямованих на уточнення балансу гілок влади та посилення інституційної незалежності; другий – це комплексний підхід, де під час процесу інтеграції до Європейського Союзу було запроваджено окремий розділ Конституції, який регламентує роль і повноваження держави в європейській системі.
Олександр Петришин акцентував, що незалежно від обраної моделі, ефективне удосконалення Основного Закону має базуватися на консолідації всіх гілок влади. «Конституційна стійкість України залежить від нашої спроможності діяти злагоджено задля побудови правової демократичної держави та подальшої інтеграції України до європейської спільноти», – наголосив він.
У ході панельної дискусії «Конституційна стійкість в екстремальних умовах» суддя Конституційного Суду України Сергій Різник окреслив ключові аспекти механізму відтермінування Конституційним Судом України втрати чинності актом (його окремими приписами), визнаним неконституційним, як одного з інструментів забезпечення конституційної стійкості в умовах війни.
Сергій Різник під час доповіді звернув увагу учасників конференції на динаміку використання цього механізму в діяльності Суду протягом кінця 2016 – 2025 років.
Так, суддя повідомив, що до повномасштабного вторгнення Суд застосовував механізм відтермінування втрати чинності актом практично в кожному сьомому рішенні про неконституційність, у той час як в період дії режиму воєнного стану – більш ніж у половині рішень про неконституційність актів (їх окремих приписів).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
