Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат взяли участь у заході «Вдосконалення процесуального законодавства: позовна давність». Про це інформує Верховний Суд.
Обговорювали проект змін до законодавства, які, зокрема, передбачають, що в разі пропуску позовної давності провадження закривається вже на стадії підготовчого засідання; позовна давність застосовується судом не лише за заявою сторони у спорі (як зараз), а й з ініціативи «іншої зацікавленої особи».
Ольга Ступак зазначила про відмінності застосування позовної давності в романо-германській та англосаксонській системах права. У першій вона регулюється нормами матеріального права: сплив строку призводить до припинення суб'єктивного права, наслідком є те, що позивач втрачає і право на вимогу, і право на судовий захист. У другій – позовна давність належить до процесуального права: сплив строку блокує лише можливість судового захисту, а суб'єктивне право зберігається. Запропоновані зміни наближають нашу правову систему (континентального права) до англосаксонської, однак доповідачка вважає, що позовна давність в Україні повинна регулюватися нормами саме матеріального права.
За чинним законодавством позовна давність застосовується лише в ситуації, коли є порушене право. Тобто суд передусім з’ясовує, чи є таке порушення, оскільки позовна давність гарантує саме захист права в певний період. Відповідно до запропонованих змін суд повинен буде спочатку встановлювати, чи не пропущена позовна давність, не встановивши наявності порушеного права.
Доповідачка звернула увагу на постанову ВП ВС від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц, в якій зроблено висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Якщо право чи інтерес не порушено, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Також Ольга Ступак розповіла про постанову ВП ВС від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, в якій зроблено висновок про розмежування понять «сторона у спорі» і «сторона в цивільному процесі». Зазначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, тобто не просто відповідача (сторони в процесі), а саме належного відповідача. Що ж до пропозиції передбачити застосування позовної давності з ініціативи «іншої зацікавленої особи», то суддя зазначила, що постає запитання, ким є така особа в процесі та який має бути ступінь її заінтересованості.
У постанові ВП ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц зроблено висновок про застосування позовної давності у спорах із кількома відповідачами та з кількома позовними вимогами. Суд вказав, що один із відповідачів може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Виникає запитання: в такій ситуації «зацікавлена особа» повинна мати інтерес щодо всіх вимог чи до окремих?
Також Ольга Ступак звернула увагу на зроблений у згаданій постанові ВП ВС у справі № 712/8916/17 висновок щодо обчислення позовної давності за періодичними платежами. Суд вказав, що перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. В разі запровадження запропонованих змін суд повинен буде закривати провадження щодо частини платежів уже на підготовчому провадженні, а щодо іншої частини – вирішувати справу по суті. Також тільки після встановлення порушеного права можна визначати поважність причин пропуску позовної давності (постанова ВП ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19). Питання можуть виникнути з початком перебігу відповідного строку, а це залежить від порушеного права тощо.
Підсумовуючи, доповідачка зазначила, що мета запропонованих змін – розвантаження суду – навряд чи буде досягнута. Основним завданням суду все одно залишатиметься ефективний захист саме порушених прав та інтересів. Щодо зацікавленої особи, то буде дуже складно визначити її процесуальний статус (відповідно, права і обов’язки). Крім того, в разі закриття провадження на стадії підготовчого засідання через пропуск позовної давності залишається питання про розподіл судових витрат.
Василь Крат зауважив, що позовна давність належить до строків захисту цивільного права. Оскільки основним засобом захисту порушеного права є позов, цей строк називається позовною давністю. Суддя наголосив, що сутнісно словосполучення «строк позовної давності» є помилковим.
У Стародавньому Римі, в часи класичного римського права, існували законні строки пред’явлення позовів. Відмінність законного строку від позовної давності полягала в тому, що законний строк сам по собі (незалежно від активності чи бездіяльності управомоченої особи) припиняв право на позов. Законний строк становив 1 рік для рухомих речей і 2 роки для нерухомих речей. Законні строки не переривалися і не припинялися. … У джерелах вказується, що в V столітті н. е. у римському праві з’явилася і позовна давність (закон імператора Феодосія ІІ). Її сплив зумовлював погашення права на позов, але не припиняв права вимоги чи права на річ. Спірне право існувало, але було позбавлене захисту з боку держави. Тому виконання зобов’язання після спливу позовної давності (повернення речі, сплата боргу) вважалося належним виконанням натурального зобов’язання. З того часу в різних правопорядках почалися дискусії щодо того, чи сплив позовної давності припиняє суб’єктивне право. Тож не можна механічно перекладати правила англосаксонської системи на наш правопорядок. У континентального права свій історичний розвиток і вікова традиція.
Василь Крат зазначив, що ЦК України не передбачає припинення права після спливу позовної давності. Зауважив, що у свій час він висловив певні міркування про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку дозволяє кредитору обійти охорону, яка надається боржнику (іпокотекодавцю) при спливі позовної давності, і досягнути результату, що недоступний кредитору при пред’явленні позовної вимоги про звернення стягнення. Суддя поставив питання, чи має приватне право допускати ситуацію, за якої кредитор, при існуванні натурального зобов’язання, зберігає можливість звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, оскільки це позбавляє боржника (іпотекодавця) можливості заявити про застосування позовної давності.
Видається, що це досить цікавий приклад колізії принципів приватного права: з одного боку принцип розумності, а з іншого – свободи договору. І така колізія принципів, ймовірно, має вирішуватися в цьому випадку на користь принципу свободи договору.
Водночас Василь Крат зазначив, що в сучасних умовах слід говорити про наявність двох видів позовної давності: об’єктивної (10 років – ч. 3 ст. 388 ЦК України, ст. 23 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року) та суб’єктивної (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Суб’єктивна позовна давність означає строк, протягом якого особа має право звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права; вона починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право; суд може її продовжити з поважних причин; відповідач повинен заявити про її пропуск.
Василь Крат зазначив, що ЦК України містить деякі процесуальні норми, які мають тривалу традицію, правову тяглість. Проте наш правопорядок не знав прикладів, коли закривалося провадження у справі з підстав пропуску позовної давності без з’ясування, чи є порушене право. Тому просто механічно вносити запропоновані зміни до ЦК України недоречно. Розуміння позовної давності як матеріально-правової категорії в доктрині не змінилося, узагальнив суддя. Тому вона не може раптом перетворитися на процесуальний строк шляхом внесення змін у ч. 4 ст. 267 ЦК України. Таким трансформаціям мають передувати вагомі обґрунтування в доктрині приватного права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
