П'ятий апеляційний адміністративний суд оприлюднив позицію Великої Палати Верховного Суду щодо обставини, яка не є поважною причиною пропуску процесуального строку.
Так, ВП ВС в постанові від 17.04.2025 року по справі №990/20/25 вказала, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Тобто, поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.
Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
Спір у цій справі стосується проходження публічної служби і строк звернення до суду із цим позовом складає один місяць з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Оскаржуючи рішення ВККС України від 20.03.2019 року позивач звернувся до суду першої інстанції 19.01.2025 року, тобто з пропуском встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України строком.
Та обставина, що оскаржуване рішення було опубліковано на офіційному вебсайті ВККС України, передбачає достатній ступінь ймовірності, що особа, якої воно (рішення) стосується, може бути ознайомлена з його змістом з дати опублікування, за винятком випадків, коли особа наводить інші доводи.
Оцінивши наведені позивачем причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, ВП ВС вказала, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування причин (явищ, дій), які б могли об`єктивно завадити йому у визначений законом строк оскаржити рішення Комісії ВККС України.
Таким чином, ВП ВС виснувала, що суб'єктивне / власне розуміння правових наслідків акта, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом. Тому помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
З повним текстом постанови ВП ВС №990/20/25 від 17.04.2025 року можливо ознайомитись у ЄДРСР.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
