У лютому 2025 року суд першої інстанції заочно визнав громадянина І. винним у кримінальному правопорушенні за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємствах та установах, що надають публічні послуги, строком на 15 років, а також конфіскацією всього належного йому майна.
Відлік відбування покарання постановлено рахувати з моменту його фактичного затримання. Про це повідомили у Херсонському апеляційному суді, справа № 766/9449/23.
Громадянин І., будучи українцем, до вересня 2022 року, підтримуючи агресію РФ проти України та окупацію частини її території, добровільно прийняв посаду у незаконному органі влади на тимчасово окупованій території — так званому Міністерстві природних ресурсів та екології Херсонської області (оригінальна назва — «Министерство природных ресурсов и экологии Херсонской области»). Він обіймав посаду виконувача обов’язків міністра, відповідав за загальне керівництво колективом, проведення нарад, видачу обов’язкових працівникам наказів, кадрові питання та виплату заробітної плати в російських рублях.
Адвокат обвинуваченого подав апеляційну скаргу, вимагаючи зменшити покарання до 5 років позбавлення волі, мотивуючи це невідповідністю суворості покарання тяжкості злочину.
Заслухавши учасників справи, в тому числі прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Херсонського апеляційного суду дійшла висновку, що міський суд оцінюючи в сукупності всі докази по справі, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими, достатніми та такими, що в повній мірі доводять вину обвинуваченого гр.І. у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції цілком слушно взято до уваги те, що гр.І. вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, що становить підвищену ступінь суспільної небезпечності, обставини вчиненого злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави.
Колегія суддів також зауважила, що суд першої інстанції, в межах своїх дискреційних повноважень, при призначенні покарання гр.І. прийняв до уваги всі наявні у суду дані, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі і в соціально - побутовому плані, а також врахував обставини кримінального провадження в їх сукупності, які визначають тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, форму і ступінь вини.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченого гр.І. та наявність обставини, яка обтяжує його покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, з чим і погодилась колегія суддів.
За результатами апеляційного розгляду суд залишив без задоволення апеляційну скаргу адвоката, а вирок суду першої інстанції без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
