Право на стягнення часток у товаристві за договором купівлі-продажу є арбітрабельним та підлягає розгляду міжнародним комерційним арбітражем відповідно до чинного арбітражного застереження, погодженого сторонами.
Такі правовідносини не мають корпоративного характеру, не пов’язані зі створенням, управлінням чи припиненням діяльності товариства, а також не містять похідних вимог щодо реєстрації майна чи майнових прав. Через це вони не підпадають під винятки, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 20 та п. 2 ч. 1 ст. 22 ГПК України.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Обставини справи №910/10001/24:
Продавці часток звернулися до суду з позовом до товариства та австралійської компанії про стягнення часток і визначення їх розміру в статутних капіталах у зв’язку з неналежним виконанням компанією умов договору купівлі-продажу, зокрема щодо своєчасної та повної сплати купівельної ціни (відкладеного платежу).
Компанія звернулася з клопотанням залишити позов без розгляду через наявність між сторонами арбітражного застереження про передачу спорів за договором до міжнародного комерційного арбітражу.
Господарський суд ухвалою, з якою погодився апеляційний господарський суд, залишив позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, підкресливши, що спір, який виникає з правочину купівлі-продажу часток, може бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторони уклали відповідне арбітражне застереження. Підписання такого застереження свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів на арбітраж.
Отже, у разі наявності чинної арбітражної угоди та своєчасного заперечення відповідача проти розгляду справи в господарському суді позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Спори, що стосуються правочинів щодо корпоративних прав, не підпадають під законодавчі заборони передачі їх на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
Надання переваги господарському суду замість арбітражу, передбаченого сторонами в договорі, суперечить принципу добросовісності, якщо не доведено недійсності, втрати чинності або невиконуваності арбітражної угоди. КГС ВС зазначив, що така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 3 травня 2023 року у справі № 924/497/22.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
