П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким було визнано правомірними податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області. Суд підтвердив, що доводи платника податків щодо відсутності доходу не знайшли підтвердження. Про це розповіли у податковій.
Суть справи
Відповідно до фактичних обставин справи №420/37815/24 податковим органом на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки та прийнято оскаржувані Позивачем податкові повідомлення – рішення.
Під час перевірки встановлено неподання платником податків декларацій про майновий стан, заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у відповідний період, неперерахування до бюджету військового збору, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що не отримував дохід за 2019 рік, оскільки не здійснював господарську діяльність, а встановлений законом строк на зберігання первинних документів за 2018 рік сплинув.
Рішення судів
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності контролюючим органом факту допущених Позивачем порушень вимог податкового законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не доводять необгрунтованість висновків суду першої інстанції, а позиція Позивача про те, що оподатковуваний дохід за 2019 рік є непідтвердженим, оскільки господарська діяльність ним не здійснювалась, спростовуються відомостями ІТС «Податковий блок» та виторгами реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до яких за період з січня по грудень 2019 року Позивачем одержано дохід, а його отримання підтверджується відповідними відомостями з реєстраторів розрахункових операцій.
Щодо незабезпечення зберігання платником податків первинних документів, суди зазначили, що статтею 44 ПКУ встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів - 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами. Разом з тим, оскільки перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ, зупиняється відповідно до п.п.69.9 п.69 підрозд.10 розд ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то строки зберігання документів на період дії карантину продовжуються.
Оскільки Позивачем у ході проведення перевірки не надано первинних документів і цей факт не спростовано під час судових засідань, контролюючий орган, з точки зору суддів, мав законні підстави для використання наявної у нього податкової інформації відносно задекларованих платником показників податкового обліку та, відповідно, визнання останніх документально непідтвердженими. Аналогічні позиція викладена Верховним судом, зокрема, в постанові від 01 червня 2022 року по справі №280/597/19.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
