Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду висловив позицію стосовно правомірности відмови у поверненні дитини до іноземної держави при її адаптації в Україні.
Відмова у поверненні дитини до іноземної держави (країни постійного проживання) є правомірною за умов: 1) адаптації дитини до нового середовища в Україні (проживання більше року, відвідування школи, наявність соціальних зв'язків); 2) наявності ризику заподіяння психологічної шкоди дитині при поверненні; 3) існування фактів насильства в сім'ї; 4) можливого порушення стабільності соціального життя дитини.
Зміст справи
Позов був поданий у червні 2023 року, коли батько, громадянин Італії, звернувся до суду з вимогою повернути свого малолітнього сина, який після розірвання відносин з матір'ю був незаконно переміщений до України. Позивач стверджував, що мати дитини не отримала його згоди на виїзд і змінила місце проживання сина без його відома, порушивши угоду про спільну опіку, затверджену судом в Італії.
У травні 2022 року мати, не отримавши дозволу від батька, перемістила сина до України, після чого батько не зміг з ним контактувати. Позивач звернувся до органів правопорядку та подав заяву до Міністерства юстиції України для виконання Гаазької конвенції. Судове рішення в Італії, яке визначало порядок опіки, підтверджувало порушення прав батька на виховання та визначення місця проживання сина.
Рішення судів
Суд першої інстанції, на якому зупинився й суд апеляційної інстанції, постановив, що мати незаконно вивезла дитину на територію України. Вони задовольнили позов і зобов'язали повернути дитину до Італії. Це рішення ґрунтувалося на порушенні права батька на спільну опіку та перевезення сина без його дозволу.
Однак Верховний Суд у своїй постанові від 18 квітня 2025 року частково задовольнив касаційну скаргу матері, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначивши, що вони не врахували серйозний психологічний ризик для дитини від повернення до Італії, у зв'язку з її адаптацією до нового середовища в Україні.
Верховний Суд наголосив, що відповідно до статті 13 Гаазької конвенції, при поверненні дитини суд має враховувати, чи не існує серйозного ризику для її фізичного або психологічного здоров'я. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність детального зважування всіх обставин, зокрема емоційного стану дитини, її зв'язків з новим середовищем, а також факту адаптації до умов проживання в Україні.
Висновки Верховного Суду
Верховний Суд підкреслив, що при вирішенні питання повернення дитини суди повинні дотримуватись принципу найкращих інтересів дитини, враховуючи всі обставини, зокрема її психологічне та емоційне благополуччя. Повернення малолітнього сина до Італії може бути відкладене через серйозні ризики, які можуть виникнути для дитини після розлуки з матір'ю та стабільного життя в Україні.
З урахуванням цих факторів, Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу батька, але вказав на необхідність повторного розгляду справи з урахуванням висновків, наведених у його постанові, що забезпечить дотримання найкращих інтересів дитини.
Детально ознайомитись з постановою Верховного Суду у справі № 718/1867/23 можна за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
