Касаційний кримінальний суд Верховного Суду висловився щодо дій інспектора патрульної служби, який у присутності свідків під виглядом законного вилучення для документування слідів ДТП привласнив виявлені на місці ДТП шолом і тактичні рукавиці та в подальшому розмістив на інтернет-сайті «OLX» оголошення про продаж зазначених речей.
Обставини справи
Старший інспектор патрульної служби під час чергування прибув за місцем виклику, де невстановлена особа, не впоравшись з керуванням мотоцикла, впала та пошкодила припаркований на узбіччі автомобіль. Одразу після цього, власник мотоцикла підняв його та направився з ним у невідомому напрямку, залишивши на місці пригоди шолом та тактичні рукавиці, які інспектор патрульної служби помітив під час огляду прилеглої території та шляхом вільного доступу, надаючи своїм діям законного вигляду для оточуючих, повідомляючи їм, що майно вилучається з метою подальшого документування слідів ДТП, таємно викрав належні потерпілому речі. Надалі, обвинувачений розмістив повідомлення про продаж вказаного шолому та тактичних рукавиць на інтернет-сайті «OLX».
Судами попередніх інстанцій старшого інспектора патрульної служби визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 185 КК. У касаційній скарзі обвинувачений вказує на відсутність у нього прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном та відсутність корисливого мотиву. Зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 337–339 ЦК, оскільки його дії містять всі ознаки знахідки.
Позиція Верховного Суду: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Суд вказав, що положеннями ст. 337 ЦК, які регулюють цивільно-правові відносини з приводу знахідки, передбачено, що особа, яка знайшла річ, повинна негайно повідомити про знайдену річ особі, яка її загубила, а у разі якщо така особа або її місцезнаходження невідомі, то заявити про знахідку до Національної поліції або органів місцевого самоврядування.
На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, якщо місцезнаходження цього майна власнику не відомо, між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим, а особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати та сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника, а також відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Верховний Суд вказує, що з установлених обставин справи вбачається, що обвинувачений не доповів своєму безпосередньому командиру про те, що він забрав чужі речі з місця події. Протягом тривалого часу зберігав мотошолом та рукавиці у себе. У матеріалах кримінального провадження відсутні будь які докази про вчинення обвинуваченим дій на повернення потерпілому залишеного останнім на місці події майна, не надано таких доказів і стороною захисту. Жодних дій, спрямованих на виявлення власника та негайне повернення майна потерпілого, обвинувачений не вчинив, натомість на сайті «OLX» розмістив оголошення про продаж вищевказаних речей.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 9.09.2025 у справі № 756/4840/16 (провадження № 51-222км25).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
