Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловив позицію стосовно оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в затвердженні мирової угоди окремо від рішення суду.
Зазначається, що ухвала суду першої інстанції про відмову в затвердженні мирової угоди може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки стаття 353 ЦПК України не містить прямої заборони такого оскарження, а її тлумачення має враховувати можливість захисту прав особи в інший спосіб.
Верховний Суд розглянув справу, у якій постало питання допустимості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в затвердженні мирової угоди, укладеної на стадії виконання судового рішення. Заява про затвердження угоди була подана приватним виконавцем, який діяв в межах відкритих виконавчих проваджень, та стосувалася передачі частини арештованого майна в рахунок погашення боргу.
Обставини справи
У межах виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області, було реалізовано частину об’єктів нерухомості. Однак частина майна залишилась не відчуженою. На цій підставі приватний виконавець звернувся до суду із заявою про затвердження мирової угоди, відповідно до якої боржники погоджувалися передати стягувачу — ТОВ «Несол» — решту нерухомого майна, не реалізованого з прилюдних торгів.
Суд першої інстанції відмовив у затвердженні мирової угоди, вважаючи, що її умови суперечать закону, оскільки фактично містять вимогу до суду визнати право власності поза межами цивільного процесуального порядку. Апеляційний суд повернув справу до суду першої інстанції з мотивів недотримання вимог п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України. Це рішення було оскаржене ТОВ «Несол» у касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд зауважив, що положення ст. 353 ЦПК України дозволяють апеляційне оскарження як ухвал про затвердження мирової угоди, так і про відмову у такому затвердженні. Обставини справи виключають можливість одночасного оскарження ухвали з рішенням у справі, оскільки ухвала винесена на стадії виконання судового рішення. Отже, відмова в її перегляді апеляційним судом є неправомірною.
Окрему увагу суд звернув на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику ЄСПЛ щодо забезпечення доступу до правосуддя та уникнення надмірного формалізму.
Щодо способу подання апеляційної скарги, Верховний Суд підтвердив, що подання її безпосередньо через підсистему «Електронний суд» є допустимим, оскільки відповідні підсистеми ЄСІТС функціонують з 2021 року. Таким чином, саме апеляційний суд мав розглядати її по суті, а не повертати справу до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ТОВ задоволена. Верховний Суд скасував ухвалу Харківського апеляційного суду та направив справу для розгляду до апеляційного суду. Суд касаційної інстанції чітко окреслив межі допустимого апеляційного оскарження ухвал на стадії виконання рішення, а також підтвердив необхідність дотримання стандартів правової визначеності та доступу до правосуддя.
Детально ознайомитись з постановою ВС у справі № 619/843/20 можна за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
