Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нагадало, як спадкоємцю за кордоном отримати спадщину в Україні.
Перший крок: Подання заяви про прийняття спадщини (строк – 6 місяців з дня смерті спадкодавця)
Згідно зі статтею 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як подати заяву, перебуваючи за кордоном?
Закон передбачає два основні способи для тих, хто перебуває за кордоном:
Звернення до консульської установи України в країні перебування:
Спадкоємцю необхідно звернутися до консульства України в країні свого перебування. Консульські установи України наділені правом вчиняти нотаріальні дії, зокрема, посвідчувати заяви про прийняття спадщини (стаття 38 Закону України «Про нотаріат»).
Консул нотаріально засвідчить справжність підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини.
Оформлену та посвідчену консулом заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком на адресу нотаріуса в Україні, який буде займатися оформленням спадкової справи.
Перевага цього способу: Заява складається українською мовою і не потребує додаткового засвідчення (апостилювання чи легалізації) та перекладу.
Звернення до місцевого нотаріуса:
Якщо в країні перебування немає консульства України або з інших причин спадкоємець вирішує звернутися до місцевого нотаріуса, він може:
Засвідчити справжність свого підпису на заяві про прийняття спадщини, складеній українською мовою. У цьому випадку підпис спадкоємця засвідчується іноземним нотаріусом.
Оформити заяву про прийняття спадщини іноземною мовою.
Важливо! Заява, оформлена або підпис на якій засвідчений іноземним нотаріусом, потребує легалізації для її використання на території України. Спосіб легалізації залежить від країни, де оформлено документ:
Якщо країна є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, необхідно проставити апостиль на заяві (Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»).
Якщо країна не є учасницею Гаазької конвенції, потрібна консульська легалізація через консульську установу України в цій країні або Міністерство закордонних справ України.
Крім легалізації, необхідно також здійснити нотаріально засвідчений переклад заяви на українську мову. Вірність перекладу може засвідчити український нотаріус або нотаріус в країні перебування (з подальшою легалізацією перекладу, якщо потрібно).
Оформлену, легалізовану (за потреби) та перекладену заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком нотаріусу в Україні.
Важливо знати:
Подання заяви через представника за довіреністю на етапі прийняття спадщини не допускається (пункт 3.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 1 № 296/5). Заява має бути подана особисто спадкоємцем (або надіслана ним поштою зі засвідченим підписом).
Днем подання заяви про прийняття спадщини, надісланої поштою, вважається день відправлення поштового листа, незалежно від дати його отримання нотаріусом (частина друга статті 1270 Цивільного кодексу України). Тому важливо зберегти поштову квитанцію про відправлення.
Перед відправленням документів рекомендується зв'язатися з нотаріусом в Україні та повідомити про намір прийняти спадщину поштою, щоб уточнити його поштову адресу та переконатися, що він готовий вести спадкову справу.
Другий крок: Збір необхідних документів для оформлення спадщини
Після подання заяви про прийняття спадщини нотаріус заводить спадкову справу. Для подальшого оформлення спадщини спадкоємцю (або його представнику за довіреністю на цьому етапі) необхідно буде надати нотаріусу ряд документів, передбачених главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зокрема:
Свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал або нотаріально засвідчена копія). Якщо свідоцтво видане іноземним органом, воно потребує легалізації (апостиль або консульська легалізація) та нотаріально засвідченого перекладу.
Документи, що підтверджують родинні зв'язки зі спадкодавцем (у разі спадкування за законом): свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин тощо. Іноземні документи також потребують легалізації та перекладу.
Заповіт (якщо спадкування відбувається за заповітом) з відміткою про його реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (наприклад, договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, витяги з реєстрів тощо).
Довідка про останнє місце проживання спадкодавця (для визначення місця відкриття спадщини).
Паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця (або його представника). Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, необхідно надати копію паспорта та ідентифікаційного коду.
Інші документи, залежно від складу спадкового майна та обставин справи.
Можливість дій через представника за довіреністю (після прийняття спадщини)
На відміну від етапу прийняття спадщини, для збору документів та отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець може діяти через свого представника за довіреністю (пункт 3.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Для цього спадкоємцю, який перебуває за кордоном, необхідно оформити довіреність на представника в Україні. Довіреність може бути оформлена одним із двох способів:
У консульській установі України: Консул нотаріально посвідчить довіреність українською мовою. Така довіреність не потребує додаткової легалізації та перекладу і підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей (стаття 39 Закону України «Про нотаріат»). Важливо! У тексті довіреності необхідно чітко вказати повноваження представника, включаючи право на "подання та отримання всіх необхідних документів для оформлення спадщини, а також право на отримання свідоцтва про право на спадщину".
У місцевого нотаріуса: Довіреність оформляється іноземною мовою. Для її використання в Україні потрібна легалізація (апостиль або консульська легалізація) та нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Така довіреність не реєструється в Єдиному реєстрі довіреностей України, тому її оригінал необхідно буде надати нотаріусу в Україні.
Третій крок: Отримання свідоцтва про право на спадщину
Після збору всіх необхідних документів та закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, нотаріус видає спадкоємцю (або його представнику за довіреністю) свідоцтво про право на спадщину (стаття 1296 Цивільного кодексу України).
Для отримання свідоцтва спадкоємець або його представник подає нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус перевіряє всі подані документи, факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для спадкування, прийняття спадщини спадкоємцем та склад спадкового майна.
Строк для отримання свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі (частина п'ята статті 1296 Цивільного кодексу України).
Що робити у разі втрати документів?
Якщо спадкоємець, перебуваючи за кордоном, втратив документи, необхідні для оформлення спадщини, процедура ускладнюється:
Отримання дублікатів: Якщо це можливо, необхідно вжити заходів для отримання дублікатів втрачених документів. Для документів, виданих в Україні, запити можна надсилати через представника за довіреністю. Щодо іноземних документів, необхідно звертатися до відповідних органів країни їх видачі.
Судовий процес: Якщо відновити документи не вдалося, єдиним виходом може бути звернення до суду в Україні з заявою про встановлення факту родинних відносин або права власності на спадкове майно в судовому порядку (глава 29 Цивільного процесуального кодексу України). У цьому випадку представництво інтересів спадкоємця в суді є обов'язковим і здійснюється на підставі довіреності.
Висновок
Оформлення спадщини, перебуваючи за кордоном, вимагає уважності до деталей та чіткого розуміння процедури. Ключовими моментами є своєчасне подання заяви про прийняття спадщини (особисто або поштою зі засвідченим підписом через консульство чи іноземного нотаріуса з подальшою легалізацією та перекладом), збір необхідних документів (який може здійснюватися через представника за довіреністю) та отримання свідоцтва про право на спадщину. Звернення до консульської установи України є найбільш оптимальним варіантом на першому етапі, оскільки спрощує процедуру подання заяви. На етапі збору документів та отримання свідоцтва представництво за довіреністю значно полегшує процес для спадкоємця, який перебуває за кордоном.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
