У сучасному світі, де інформація поширюється миттєво, вона стала не просто засобом комунікації, а повноцінною зброєю. Особливо це відчутно у часи війни, коли ворог активно використовує інформаційно-психологічні операції (ІПСО), щоб впливати на свідомість українських громадян і військових. Міністерство оборони України закликає бути пильними та роз’яснює, як працюють ці операції, через які канали поширюються та як не стати їх жертвою.
Що таке ІПСО і навіщо вони ворогу?
ІПСО — це не просто фейкові новини. Це добре сплановані кампанії, мета яких — посіяти страх, паніку, зневіру в діях держави, підірвати бойовий дух військових та змусити людей ухвалювати рішення на користь ворога.
Прикладом таких операцій можуть бути провокаційні SMS-повідомлення, які надсилалися українським військовим: «Солдате ЗСУ! Розвертайте танки на Київ, поки Київ не знищив вас!». Паралельно з цим російські ресурси поширювали фейки про масову здачу в полон підрозділів ЗСУ, намагаючись деморалізувати не лише військових, а й цивільне населення.
Як поширюються ІПСО?
Ворог діє масштабно і комплексно. Для поширення маніпулятивної інформації використовуються всі можливі канали:
- телебачення і пропагандистські новинні сайти;
- соціальні мережі та месенджери;
- SMS-повідомлення;
- аудіотрансляції через звукомовні станції;
- підроблені коментарі псевдоекспертів і фейкові документи.
Серед сучасних інструментів — технології дипфейків. Вони дозволяють створювати відео, в яких нібито українські посадовці закликають до капітуляції або здачі позицій. Такі ролики вже з’являлись на початку повномасштабного вторгнення і масово розповсюджувались, поки не були викриті фактчекерами.
Особливо вразливими до впливу ІПСО є члени родин військових. Їхня тривога за рідних може стати причиною поширення дезінформації або розкриття чутливих даних.
Чому саме інтернет — головне поле бою?
Швидкість, анонімність та охоплення — ось що робить інтернет ідеальним середовищем для ІПСО. Маніпулятори можуть створити сотні фейкових акаунтів, які виглядають достовірно, а алгоритми соціальних мереж посилюють резонанс емоційних повідомлень.
Крім того, злам акаунтів або сторінок авторитетних джерел дозволяє поширювати фейки нібито «від імені» перевірених джерел, чим користуються ворожі агенти.
Штучний інтелект спростив процес створення переконливих фейків — тепер будь-хто може згенерувати текст, відео чи зображення, які складно відрізнити від реальності.
Як розпізнати ІПСО?
ІПСО зазвичай викликають сильні емоції — страх, тривогу, злість, зневіру. У цивільному середовищі такі повідомлення часто стосуються:
- нібито неминучого наступу ворога;
- «катастрофічних» втрат ЗСУ;
- повідомлень про відступ з ключових позицій.
Військовим часто намагаються нав’язати думку про нібито зраду командування, відсутність сенсу боротися чи складні умови служби.
Простий спосіб розпізнати ІПСО — зупинитись і проаналізувати власну реакцію: що ви відчуваєте, читаючи цю інформацію? Кому вигідно, щоб ви так почувалися?
Як захистити себе від ІПСО?
Ключова зброя проти ІПСО — критичне мислення. Ось кілька порад:
- Зробіть паузу перед тим, як поширити інформацію.
- Перевірте джерело та репутацію автора.
- Погляньте на дату новини — чи не вирвано вона з контексту?
- Чи є посилання на першоджерело? Анонімні повідомлення мають насторожити.
- Порівняйте інформацію з офіційними джерелами: сторінками ЗСУ, Міноборони, Генштабу.
Для перевірки фото можна скористатися Google Reverse Image Search або TinEye, для відео — інструментом inVID.
Що робити, якщо ви виявили ІПСО?
Найперше — не взаємодіяти з фейковим контентом: не коментуйте, не поширюйте і не ставте реакції. Соцмережеві алгоритми розцінюють будь-яку активність як інтерес і показують контент ще більшій кількості людей.
Натомість поскаржтесь на контент через відповідні функції платформи. Якщо операція носить системний характер, повідомте Центр протидії дезінформації на електронну пошту: [email protected] (в темі листа вкажіть «ІПСО»).
Якщо вам надходять повідомлення із підозрілим змістом, зафіксуйте докази (скриншоти, акаунти) та передайте командуванню або фахівцям з комунікацій.
Важливо обмежити спілкування у соцмережах із незнайомими особами та закрити профіль, якщо ви не ведете публічну діяльність.
Де навчитися протидії ІПСО?
Поглибити свої знання про інформаційні атаки та способи захисту можна, пройшовши курс «Інформаційна стійкість» у застосунку Армія+. У ньому лектори на реальних прикладах пояснюють, як не стати жертвою інформаційної війни навіть у зоні бойових дій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
