Спадщина може включати майно, яке потребує постійного догляду, утримання або вчинення юридичних чи фактичних дій для збереження його стану. До такого майна належать житлові будинки, приватні підприємства, цінні папери, земельні ділянки, сільськогосподарські тварини тощо. Для забезпечення цілісності цього майна, запобігання його псуванню, втраті господарського призначення чи зменшенню вартості українське законодавство передбачає можливість призначення управителя спадщини до моменту появи спадкоємців або прийняття спадщини, пояснює Міністерство юстиції України.
Відповідно до статті 1285 Цивільного кодексу України (ЦК), статті 61 Закону України «Про нотаріат» та глави 9 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, управління спадковим майном регулюється чіткими нормами. Якщо до складу спадщини входить майно, яке потребує утримання, догляду чи інших дій для підтримання належного стану, нотаріус або, у сільських населених пунктах, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя. Ним може бути один зі спадкоємців, виконавець заповіту або, за їх відсутності, інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю чи юридична особа, з якою укладається договір на управління спадщиною.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, якщо до спадщини входить земельна ділянка, управителем призначається сільська, селищна або міська рада за місцем розташування ділянки. Особа, яка управляє спадщиною, має право вчиняти будь-які необхідні дії для її збереження до появи спадкоємців або прийняття спадщини. За виконання цих обов’язків управитель має право на плату, як передбачено Цивільним кодексом. При цьому передача майна в управління не означає переходу права власності до управителя.
Укладання договору на управління спадщиною
Відповідно до пункту 9 глави 9 розділу ІІ Порядку договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог частини другої статті 212 ЦК. Згідно з нею особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід’ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною.
При укладанні зазначеного правочину нотаріус зобов’язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
Припинення дії договору на управління спадщиною
Якщо до нотаріуса за місцем відкриття спадщини надійшла заява про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії правочину.
У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою (пункт 10 глави 9 розділу ІІ Порядку).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
