Верховний Суд, як і раніше, залишається послідовним у переконанні, що держава має виконувати взяті на себе зобовʼязання не лише щодо дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а і щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. На цьому акцентував Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час зустрічі з керівником Департаменту з прав людини Ради Європи Клер Ові.
Передумовою належного виконання рішень ЄСПЛ та ефективним механізмом запобігання порушенням, констатованим Судом, у майбутньому, на переконання Голови ВС, є їх детальний аналіз, який систематично здійснюється, зокрема, в межах освітніх заходів для суддів. Так, минулого року Верховний Суд спільно з Радою Європи провів серію круглих столів з обговорення актуальної практики Європейського суду з прав людини у справах проти України та інших держав – членів РЄ, до участі в яких долучилися судді з усіх областей України.
У межах цих семінарів спікери неодноразово звертали увагу на те, що однією з ключових системних проблем, наявність якої ЄСПЛ констатував у низці рішень у справах проти України, є надмірна тривалість судових проваджень.
«На жаль, у найближчому майбутньому ми не можемо сподіватися на кардинальне покращення ситуації головним чином через суттєву нестачу суддівських кадрів. Для того щоб належно виконувати свої завдання, судовій системі необхідний людський ресурс. Найскладніша ситуація спостерігається в судах апеляційної інстанції: у деяких з них неможливо сформувати колегію для розгляду справи. При цьому навантаження на судову систему постійно збільшується, а тривалість конкурсних процедур добору суддів не дає змоги оперативно заповнювати наявні вакансії. Тож проблема тривалості судових проваджень має системний характер і для її розвʼязання потрібен комплексний підхід», – зауважив Голова ВС.
Крім того, низка рішень ЄСПЛ у справах проти України стосується питань тримання під вартою під час досудового розслідування та невмотивованості продовження строку дії запобіжних заходів. У цьому аспекті проблема полягає в тому, що ухвали слідчих суддів не підлягають касаційному оскарженню, тож Верховний Суд позбавлений механізмів оперативного вирішення правових проблем, що виникають під час розгляду цих питань, і формування підходів до їх вирішення.
Попри це Верховний Суд у межах наявних у нього повноважень докладає максимальних зусиль для реагування на порушення, встановлені ЄСПЛ, та вжиття заходів індивідуального та загального характеру на виконання рішень цього Суду. При цьому ВС розглядає можливості для формування важливих позицій для правової системи України при перегляді справ за виключними обставинами.
Керівник Департаменту з прав людини Ради Європи Клер Ові насамперед висловила вдячність за провідну роль, яку відіграє Верховний Суд у виконанні рішень Європейського суду з прав людини, та за його зусилля, спрямовані на узгодження практики національних судів із позиціями та підходами, сформованими ЄСПЛ.
Клер Ові також зауважила, що Рада Європи реалізовує низку проектів, що мають на меті розбудову спроможностей судової влади й надання допомоги Україні. Зокрема, у межах проекту у сфері кримінального правосуддя планується здійснити аналіз практики національних судів щодо тримання під вартою під час досудового розслідування для того, щоб оцінити досягнуті результати й окреслити шляхи подальшого руху до розвʼязання проблем, повʼязаних із застосуванням такого запобіжного заходу.
Серед напрямів подальшої співпраці керівник Департаменту з прав людини РЄ виокремила розвиток комунікаційного складника діяльності судової влади та проведення спільних заходів, які сприятимуть формуванню єдиного бачення щодо вирішення нагальних питань із реформування судової влади.
Крім того, Клер Ові поінформувала про підготовку звіту про виконання рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», а також аналізу законопроєктів, які стосуються питань суддівської доброчесності.
На переконання Голови ВС, ці питання є дуже важливими, адже саме незалежність судової влади є запорукою її подальшого ефективного розвитку. Так, після ухвалення ЄСПЛ рішення у справі «Олександр Волков проти України» відбулася низка позитивних змін, спрямованих на зміцнення судової системи як інституції, і частину проблем було вирішено, однак деякі питання залишаються нерозвʼязаними й до сьогодні.
Підсумовуючи, Станіслав Кравченко наголосив, що Верховний Суд відкритий для конструктивного діалогу та готовий надати Раді Європи вичерпну інформацію щодо стану функціонування судової влади, а також суддівської незалежності й окремих законодавчих ініціатив, які становлять для неї загрозу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
