Згідно з положеннями Сімейного кодексу України, діти мають право на регулярне спілкування з бабою, дідом, прабабою, прадідом та іншими близькими родичами. Проте на практиці батьки чи законні представники дитини можуть створювати перешкоди для таких контактів. У таких випадках законодавство України передбачає чіткі механізми захисту прав бабусь і дідусів, щоб забезпечити інтереси дитини. Про це йдеться у консультації Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини першої статті 257 Сімейного кодексу України, бабусі, дідусі, прабабусі та прадідусі мають право на спілкування зі своїми онуками чи правнуками, а також на участь у їхньому вихованні. Частина друга цієї статті прямо забороняє батькам або особам, з якими проживає дитина, перешкоджати реалізації цього права. Статус сімейних відносин між батьками, зокрема наявність чи відсутність шлюбу, не може бути підставою для обмеження контактів баби чи діда з дитиною.
Механізми захисту прав на спілкування з онуками
Якщо мирно домовитися з батьками не вдається, бабусі та дідусі можуть скористатися двома шляхами захисту своїх прав: адміністративним (через органи опіки та піклування) або судовим.
Звернення до органу опіки та піклування
Згідно зі статтею 258 Сімейного кодексу України, бабуся чи дідусь можуть подати заяву до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини. У заяві слід детально описати обставини, що свідчать про обмеження спілкування, та попросити встановити порядок участі у вихованні чи графік зустрічей. Орган опіки, враховуючи інтереси дитини, ухвалює рішення, яке визначає конкретні умови спілкування, наприклад, дні, години чи формат зустрічей. Це рішення є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів після його винесення жодна зі сторін не оскаржить його в суді. У випадках, коли спілкування з бабою чи дідом може негативно вплинути на дитину, орган опіки має право тимчасово або повністю заборонити такі контакти.
Звернення до суду
Якщо орган опіки відмовляє у задоволенні заяви або батьки продовжують перешкоджати спілкуванню, бабуся чи дідусь можуть звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та визначення порядку участі у вихованні дитини. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд може встановити різні форми реалізації цього права, зокрема:
- періодичні чи регулярні зустрічі з дитиною;
- спільне проведення дозвілля чи відпочинку;
- дозвіл на відвідування дитиною місця проживання баби чи діда;
- спілкування у присутності третьої особи (за потреби);
- черговість контактів між різними родичами.
Під час розгляду справи суд враховує висновки органу опіки та піклування, думку його представника, який обов’язково бере участь у засіданні, а також низку факторів, що стосуються дитини: її вік, стан здоров’я, емоційну прив’язаність до баби чи діда, побутові умови тощо. Якщо поведінка чи стан здоров’я баби або діда становить загрозу для дитини, суд може відмовити у задоволенні позову.
Необхідні документи
Для звернення до органу опіки чи суду рекомендується підготувати:
- паспорт та його копію;
- довідку про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційного коду);
- копію свідоцтва про народження дитини (за наявності);
- характеристику за місцем проживання;
- акт обстеження житлово-побутових умов, складений органом опіки;
- інші документи, що підтверджують родинні зв’язки та зацікавленість у вихованні дитини.
Для складання акта обстеження житлово-побутових умов необхідно звернутися до Служби у справах дітей за місцем проживання.
Пріоритет інтересів дитини
Міністерство юстиції наголошує, що при розгляді таких справ ключовим критерієм є інтереси дитини. Поведінка, наміри та добросовісність усіх сторін відіграють вирішальну роль у прийнятті рішення органами опіки чи судом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
