Укладання трудового договору з домашнім працівником — не просто формальність, а юридично важливий крок, що захищає права як роботодавця, так і працівника. Така форма співпраці передбачає обов’язкову фіксацію ключових умов: від графіку роботи до розміру оплати праці. Держпраці надало роз’яснення щодо інформації, яку має містити трудовий договір, укладений із домашнім працівником.
Домашній працівник — це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. З домашнім працівником укладається письмовий трудовий договір, який може бути строковим або безстроковим.
Обов’язково в трудовому договорі з домашнім працівником мають бути вказані:
1) прізвище, ім’я, по батькові та адреси роботодавця й домашнього працівника;
2) місце роботи;
3) дата початку дії трудового договору, а в разі укладення строкового трудового договору – строк його дії;
4) опис виду й характеру роботи у формі, достатній для розуміння особою без спеціальних фахових знань обсягу своїх трудових обов’язків;
5) умови оплати праці (її розмір, періодичність, строки виплати, спосіб розрахунку, оплата роботи в нічний і надурочний час, у вихідні, святкові та неробочі дні);
6) тривалість робочого часу й часу відпочинку, порядок залучення до надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні;
7) умови надання щорічної оплачуваної відпустки;
8) способи обміну інформацією.
Трудовий договір, укладений із домашнім працівником, може також передбачати додаткові, крім передбачених законодавством, права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
