Мін’юст роз’яснив порядок визнання заповіту недійсним, зазначивши, що заповіт є особистим розпорядженням особи щодо її майна на випадок смерті та важливим інструментом реалізації права власності, гарантованого Конституцією України. Водночас, як і будь-який правочин, заповіт може бути визнаний недійсним.
Види недійсних заповітів
Цивільний кодекс України виділяє два типи недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.
Нікчемний заповіт — це документ, складений особою, яка не мала права його складати, або оформлений із порушенням вимог до форми та посвідчення. Такий заповіт визнається недійсним без судового рішення, а нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину при виявленні порушень. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про оскарження його дій.
До нікчемних заповітів належать:
- заповіти без необхідних реквізитів (підписів, печаток, дати тощо);
- складені особами без повної цивільної дієздатності;
- вчинені через представника;
- посвідчені особами, які не мали на це повноважень;
- посвідчені без обов’язкової присутності свідків;
- секретні заповіти, оформлені з порушенням вимог;
- заповіти щодо майна, охопленого спадковим договором, якщо на момент відкриття спадщини договір діяв;
- посвідчені на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
Оспорюваний заповіт може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Обставини, які свідчать про невільне волевиявлення, включають:
- неусвідомлення заповідачем значення своїх дій або неможливість керувати ними;
- складання заповіту під впливом обману, погроз, насильства чи у вкрай складних життєвих обставинах;
- вимушене оформлення заповіту.
У таких випадках суд може визнати заповіт повністю або частково недійсним на підставі позову заінтересованої особи.
Обов’язкова частка у спадщині
Законодавство України не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо такі особи не враховані в заповіті, суд може визнати його частково або повністю недійсним.
До осіб із правом на обов’язкову частку належать:
- малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
- непрацездатна вдова або вдівець;
- непрацездатні батьки.
Ці особи мають право на половину частки, яка належала б їм при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту. Це право діє на момент відкриття спадщини.
Оскарження заповіту в суді
Позов про визнання заповіту недійсним можуть подати особи, чиї права та інтереси порушено, зокрема:
- спадкоємці за законом;
- спадкоємці за іншим заповітом;
- особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині;
- особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.
Позов можна подати лише після смерті заповідача, а розгляд відбувається в суді за місцем відкриття спадщини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
