В українському політико-правовому просторі триває резонанс довкола кримінального провадження щодо корупційних схем в українському уряді. За результатами скандалу двох міністрів звільнено, певні особи покинули країну, екс-міністр Олексій Чернишов під вартою, бізнесмену Тімуру Міндічу повідомлено про підозру, а її текст вже потрапив в Інтернет, що дозволило юристам та експертам детально проаналізувати її зміст.
Фахівці звертають увагу: юридична якість складеної підозри викликає серйозне занепокоєння — від обґрунтованості складу злочину до проблем підслідності та відсутності базових доказів, необхідних для інкримінованих статей.
Нагадаємо, Тімура Міндича підозрюють у створенні злочинної організації (стаття 255 КК), легалізації коштів, набутих злочинним шляхом (стаття 209 КК) та незаконному впливі на члена Кабінету Міністрів України (стаття 344 КК).
У справі відсутні як потерпілі, так і нанесена шкода.
До-речі, звинувачення у створенні злочинної організації більше схоже на журналістський репортаж і грунтовними доказами не підкріплюється. Сама ж організацію скоріше нагадує квест для косплеєрів, які тільки і займаються тим що вигадують правила конспірації та передають по колу гроші, аніж реальну структуру. Які саме злочинні дії вони вчиняли, якою була їх мета та в чому полягав злочинний план НАБУ скромно замовчує.
Перше, що кидається в очі, слідству так і не вдалося встановити де ж саме та створена Міндичем організація брала ті самі гроші. Якщо по простому - для кваліфікації цього злочину за статтею 209 КК потрібно довести, що набуті кошти були одержані злочинним шляхом. Проте, внаслідок яких фінансових операцій ці кошти були отримані, детективи НАБУ не встановили. Не встановлені також розмір та подальша доля цих коштів. Проте це не завадило детективам автоматично оголосити ці кошти отриманими незаконним шляхом. Фактично, висновки слідчих побудовані на припущеннях.
Щодо звинувачення про вплив на Рустама Умєрова - то воно зводиться до однієї єдиної телефонної розмови в якій Міндіч про щось просив Умєрова. Але цього явно недостатньо для серйозної підозри.
Для кримінальної відповідальності за ст. 344 КК необхідно, щоб вплив був незаконним,
мав конкретну мету (примусити до певних дій),був здатен викликати реальні наслідки,
мав чітко визначений спосіб (шантаж, погрози, примус, корисливий мотив тощо).
Одна розмова без змісту, без наслідків і без тиску за змістом не є впливом у розумінні кримінального права.
Окремі питання викликає підслідність цих злочинів, оскільки НАБУ може проводити досудове слідство за статтею 209 КК лише у певних обмежених випадках, а статті КК 255 та 344 взагалі до цієї організації відношення не мають.
Врешті-решт можемо зробити висновок, що навряд чи складену НАБУ підозру у такому вигляді можна розглядати як бездоганний процесуальний документ, який би відповідав стандартам кримінального процесу, практиці Верховного Суду та ЄСПЛ. Вона скоріше нагадує медійний документ.
Одночасно у блогосфері висловлюється думка про те, а де ж було НАБУ яке рік спостерігало за співучасниками схеми, які перераховували кошти до російської федерації і не зупинила ці дії ? У суспільства виникає все більше питань до всіх сторін цієї дивної справи……
Автор: В. Право
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
