Суддя Вищого адміністративного суду України Юрій Цвіркун звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення у відставку, надавши довідку, у якій зазначалось, що стаж роботи, який надає йому таке право, становить 20 років 9 місяців 8 днів.
Однак ВРП вирішила, що час роботи Ю.Цвіркуна у Міністерстві юстиції не підлягає зарахуванню до загального стажу роботи на посаді судді, оскільки посади, які він обіймав впродовж 1 року 7 місяців 14 днів, (спеціаліста І категорії, провідного, головного спеціаліста Департаменту законодавства про правосуддя, кримінального і процесуального права та про адміністративну відповідальність, головного спеціаліста відділу з питань правосуддя управління з питань правосуддя, кримінального і процесуального права Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та боротьбу зі злочинністю ) безпосередньо не були пов'язані із керівництвом та контролем за діяльністю судів.
Це, зокрема, підтверджується листом заступника міністра юстиції України.
Виходячи з цього, Вища рада правосуддя відмовила Ю.Цвіркуну у звільненні у відставку через відсутність необхідного 20-річного стажу.
В свою чергу, звернувшись до Верховного Суду, Ю.Цвіркун наполягав на тому, що час роботи у Мін’юсті має бути врахований. У якості обґрунтування своєї позиції суддя посилався на показання свідків, які нібито доводять, що тоді до його посадових обов’язків належало вирішення питань, що стосувались судоустрою, судочинства, статусу суддів, а також інших питань організації судової влади та здійснення правосуддя.
Проте і Касаційний адміністративний суд, і Велика Палата ВС визнали твердження позивача безпідставними.
«Показання свідків можуть бути підтвердженням виключно того, що дана особа у встановлений період часу дійсно працювала на одному із свідками підприємстві, установі, організації, і не можуть свідчити про характер здійснюваної роботи такої особи. У ВРП були відсутні правові підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді період роботи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає», — зазначається у постанові ВП ВС від 8 листопада 2018 року.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що 29 листопада Велика Палата ухвалила рішення у ще одній справі, яка стосувалася порядку обчислення трудового стажу судді, необхідного для звільнення у відставку. Позивач наполягав, що до його суддівського стажу має бути зарахований час роботи на посаді стажера прокуратури.
