Суддя апеляційного суду Чернігівської області Андрій Карнаух звернувся до Касаційного адміністративного суду ВС із позовом про визнання неправомірним і скасування рішення Вищої ради правосуддя про відмову у задоволенні його заяви про звільнення у відставку з посади судді.
Так, А.Карнаух зазначив, що станом на 6 квітня 2018 року він набув право на відставку, оскільки мав необхідний для цього стаж, а ВРП, ухвалюючи спірне рішення, залишила поза увагою постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, якою до його суддівського трудового стажу зараховано період роботи на посаді стажера прокурора з 2 червня 1997 року по 30 березня 1998 року та помічника-стажера прокурора з 30 березня 1998 року по 29 червня 1999 року (загалом — 2 роки та 26 днів).
У зазначеному рішенні адміністративного суду йдеться про визнання протиправною відмови апеляційного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді, періоду роботи стажером і помічником-стажером прокурора, та зобов'язання апеляційного суду Чернігівської області зарахувати його.
Останній на виконання судового рішення видав позивачеві довідку з урахуванням вказаних періодів роботи, яку той надав ВРП разом із заявою про відставку.
У відзиві на позов Вища рада правосуддя посилалась на положення Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких посади, на яких працював А. Карнаух у 1997-1999 рр., не охоплюються поняттям «прокурор», а тому, відповідно, підстав для зарахування цього періоду роботи до стажу, який дає право на відставку судді, немає.
Крім того, ВРП зауважила, що загальний стаж роботи А. Карнауха, який дає йому право на відставку, на дату розгляду його заяви становив 17 років 11 місяців та 7 днів, а не 20 років, як вважає позивач.
«З огляду на предмет спору і суб'єктний склад спірних правовідносин, при ухваленні рішення про звільнення судді з посади, обставини, встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду, не мають для ВРП преюдиційного значення. Висновок ВРП про відсутність підстав для зарахування позивачеві до стажу, який дає право на звільнення з посади судді у відставку, періоду роботи помічником стажиста і стажистом прокуратури є правильним. Отож, у задоволенні позову слід відмовити», — вирішив КАС ВС ще 12 липня 2018 року.
Не погодившись із таким рішенням, А. Карнаух оскаржив його до Великої Палати Верховного Суду. Під час засідання по справі, яке відбулося 29 листопада, з’ясувалося, що вищу освіту суддя здобув у 1999 році, в той час як обчислювати стаж роботи, на його думку, слід з 1997 року.
На питання головуючого судді Всеволода Князєва, чому до участі у справі, що розглядалася Чернігівським окружним адмінсудом, не була залучена ВРП та чи може у такому випадку рішення у справі, на яке він посилається як на доказ правомірності своїх вимог, бути преюдиційним, А. Карнаух відповісти не зміг.
Так само лишилося без відповіді і питання судді Великої Палати Олега Ткачука щодо того, положеннями якого закону керується позивач, висуваючи свої вимоги. Не допомогло і уточнююче питання судді Олени Ситнік: яка саме редакція Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачає можливість зарахування у суддівський стаж період роботи на посаді стажиста та помічника-стажиста прокурора. Єдиним аргументом А. Карнауха в обґрунтування позиції було рішення апеляційного суду Чернігівської області.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, Велика Палата погодилась із рішенням КАС ВС та відмовила позивачеві в його скасуванні.
Нагадаємо, що 31 жовтня ВП ВС вже розглядала справу за позовом А.Карнауха, щоправда, тоді він оскаржував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка за результатами проходження суддею кваліфікаційного оцінювання визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання щодо звільнення його з посади.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла, що позов А. Карнауха до ВККС щодо результатів кваліфікаційного оцінювання, став одним із перших у провадженні КАС ВС.
