На шляху до Європейського співтовариства Україна активно впроваджує нові правові інституції. У 2015 році з’явилося поняття пробації як альтернативи тюремному ув’язненню. Адже вважається, що правопорушникам важко стати на шлях виправлення у місцях позбавлення чи обмеження волі. До того ж, чим менше ув’язнених, тим менше коштів з держбюджету потрібно на їх утримання. Державна установа «Центр пробації» — не каральний орган, своєю головною метою вона визнає забезпечення безпеки громади.
Про досягнення за 4 роки функціонування системи пробації в Україні та про те, як нині сприймають пробацію в системі органів правосуддя і в громаді, «Судово-юридичній газеті» розповів директор державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України Олег Янчук.
— 4 роки тому, 5 лютого 2015 р. Президент України підписав Закон «Про пробацію». Яку роль зіграв цей документ для кримінально-виконавчої служби?
— Найголовніше, що 4 роки потому була створена пробація, яка є абсолютно новою по суті системою роботи з правопорушниками: більш прогресивною, більш ефективною, ніж система виконання покарань, яка існувала до цього. Кримінально-виконавча служба надбала нову європейську систему, більш гуманну, спрямовану на профілактику повторної злочинності, більш доцільну для того, щоб людину залишити в громаді без руйнування її соціальних зв’язків, для того, щоб з нею працювали відповідні фахівці, а не просто вона перебувала в ізоляції від суспільства.
— Що вдалося зробити на шляху впровадження системи пробації в Україні за ці чотири роки?
— За 4 роки реалізації ЗУ «Про пробацію», на мій погляд, вдалося зробити дуже багато, оскільки управлінська система діяльності пробації встигла змінитися двічі. На сьогодні пробація існує в статусі юридичної особи публічного права, діяльність якої розповсюджується на всю територію України. Ми маємо у своєму штаті майже 3500 працівників, які працюють практично в 600 підрозділах пробації, і всі вони щоденно забезпечують виконання вироків, пов’язаних з покараннями без позбавлення волі, а також організацію пробаційної діяльності. Таким чином, можна сказати, що за 4 роки пробація довела свою спроможність більш самостійного функціонування, що дає нам можливість оперативно реагувати на виклики, які виникають, ефективно розподіляти ресурси для забезпечення діяльності підрозділів і впливати на ефективність нашої роботи.
Пробація розвивається не за самостійним планом — її розвиток закладений у 18 завданнях, що містяться у стратегічних документах державного рівня, починаючи від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії реформування судоустрою та судочинства, суміжних правових інститутів до 2020 року, Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року, Середньострокового плану пріоритетних дій уряду України до 2020 року, і закінчуючи річною національною програмою під егідою Комісії Україна — НАТО, яка складається щороку і передбачає в рамках підвищення державної безпеки розвиток системи пробації в Україні, ну і, відповідно, стратегічний план діяльності Міністерства юстиції, який включає усі ці аспекти.
Пробація виконувала також завдання, закладені у Паспорт реформи пенітенціарної системи та пробації, який був створений як дорожня карта реформи. У минулому році вона успішно пройшла ті сходинки, які були передбачені на 2018 рік, виконавши всі завдання відповідно до рівня свого розвитку. Була повністю створена нормативно-правова база, починаючи від законодавчих норм і закінчуючи відповідними наказами, розроблені пробаційні програми як важливий інструмент пробаційної діяльності, інструменти оцінки ризиків і потреб правопорушників, що лежать в основі організації індивідуальної роботи пробації з правопорушниками, проведено навчання більшої частини персоналу із застосуванням нових форм діяльності та інструментів пробації, створено відповідну комунікаційну стратегію, налагоджено співпрацю з недержавними організаціями, створено певну ресурсну базу, яка охоплює державні і недержавні організації, що надають необхідні послуги для усунення факторів ризику, які існують у правопорушників, з метою недопущення злочинів.
В цілому відбувається діалог з представниками суду, прокуратури і поліції, який за 4 роки став не якоюсь дивиною, а щоденною практикою нашої роботи. Відбувається діалог з громадою, яка вже не дивується і не лякається слова «пробація», а обговорює з нами аспекти безпеки громад, а в деяких регіонах, розуміючи ефективність пробації, готова підтримувати нас у програмах свого регіонального рівня. З нами працюють міжнародні партнери, з якими у нас укладені угоди на реалізацію довгострокових міжнародних проектів. Вони збільшують експертну присутність в Україні, маючи впевненість, що в Україні можна впровадити ці стандарти, адже бачать прогрес нашої діяльності. Як на мене, найвищим визнанням наших досягнень є прийняття заявки державної установи «Центр пробації» на членство у складі Конфедерації європейської пробації, що свідчить про те, що на європейському рівні пробацію України вважають гідною бути представленою в товаристві пробації різних країн.
— Як пробація сприймається в системі органів правосуддя та в громаді?
— Пробація має сприйматися і судом, і прокуратурою як установа, що створена для забезпечення безпеки суспільства. На сьогодні завдяки постійним дискусіям, які відбуваються навколо однієї з важливих новацій, введених у правовій системі нашої держави — досудової доповіді, ми вийшли на новий рівень спілкування з судами та органами прокуратури. Як кажуть наші міжнародні партнери, ми повинні прагнути до того, щоб пробація стала рівноправним членом системи правосуддя, тобто щоб офіцер пробації сприймався і органами державної влади, і громадою, і відповідно сприймалися його рекомендації, діяльність.
Якщо на початку нашої діяльності ми змушені були говорити про те, що деякі суди взагалі не розуміють ні змісту досудової доповіді, ні її призначення та необхідності впровадження, то сьогодні майже всі суди розглядають цей документ, а це вже свідчить про те, що нас поважають і сприймають як повноцінного гравця кримінального процесу. За цей час ми підготували понад 33 тис. досудових доповідей. Це дуже велика кількість: майже кожен підрозділ в середньому готує близько 65 досудових доповідей на рік, які використовуються при судовому розгляді справ.
Важливим показником сприйняття наших рекомендацій є те, що у значній частині випадків висновки, які робить пробація про можливість застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, збігаються з думкою суду, який приймає таке рішення не на підставі досудової доповіді, а на підставі розгляду кримінальної справи, дотримання усіх вимог судового процесу. Те, що суд має таку ж думку, свідчить, що, по-перше, інструмент пробації працює, а по-друге — суд отримує інформацію, необхідну для того, щоб у деяких випадках обрати між ізоляцією від суспільства і не ізоляцією від суспільства.
43% (15175) від загальної кількості отриманих ухвал з суду про складення досудових доповідей — це ухвали з вказаним строком підготовки менше 10 діб. Цей показник порівняно з минулим роком зменшився на 4% (у 2017 році кількість таких ухвал складала 10409). Найвищим по Україні показник ухвал суду із встановленим строком менш як 10 днів є в Луганській (72%), Тернопільській (64%), Чернівецькій (63%) та Житомирській (62) областях.
Ще одним показником зміни позиції суду та судової системи щодо пробації і сприйняття її як рівноправного члена системи правосуддя є пропозиція Національної школи суддів України щодо створення навчальної програми для суддів, а також кандидатів у судді, що дуже важливо сьогодні, на етапі судової реформи. У навчальну програму будуть включені матеріали про систему пробації, її функції та переваги, про інструменти пробації, її історію, доцільність і призначення цих інструментів, їх ефективність, мету, форми і методи пробаційної діяльності.
Вже в березні кандидати в судді будуть відвідувати уповноважені органи з питань пробації для ознайомлення з практикою роботи наших підрозділів. Це, звичайно, свідчить про те, що ми виходимо на новий рівень діалогу з суддями: від поодиноких зустрічей у конкретних регіонах і в конкретних судах до роботи із загальною системою судів. Ми сподіваємося, що ті судді, які проходять це навчання, особливо кандидати в судді, будуть приходити на свої посади вже не з намаганням зрозуміти, для чого існує пробація, а з розумінням, що пробація повинна існувати і допомагати судам, даючи їм відповідну інформацію.
Щодо громади — теж окреме складне питання. У наш час довести громаді, що в державі створений ще один орган, який здійснює запобігання правопорушенням, дуже складно. Але в розробленій нами комунікаційній стратегії ми знайшли шляхи і способи доведення, що ми — не каральний орган, що наша головна мета — забезпечення безпеки громади. Ми працюємо разом з громадою, в громаді і для громади, і лише використовуючи ті ресурси, які є в громаді. За 4 роки нашої діяльності впевнено можна сказати, що слово «пробація» вже не лякає людей, не викликає подиву чи плутанини з такими органами, як пробірна палата чи таке інше. Люди можуть ознайомлюватися з інформацією про пробацію в соціальних мережах і на сайті пробації, який вже функціонує.
За сприяння проектного офісу Міністерства юстиції, який працює за підтримки українсько-канадського проекту EDGE, було проведено ряд публічних заходів, які демонструють переваги і сутність пробації. Досить популярною була виставка «Пробація — можливості для змін», яка пройшла у багатьох містах України. Найбільш активний недержавний сектор, який не просто цікавиться діяльністю пробації, а й вбачає у ній свого партнера і з задоволенням долучається до створення нашої ресурсної бази, надаючи відповідні послуги нашим клієнтам.
Найбільш яскравим прикладом розуміння громадою переваг пробації, її прогресивності та ефективності є те, що в 13 регіонах України 26 наших підрозділів були включені в програми регіонального розвитку, які спрямовані на підвищення безпеки громад. Тобто фактично громада визнала, що пробація є, і для забезпечення безпеки показала свою готовність у якійсь частині підтримати її розвиток. Ми сподіваємося, що така практика буде мати більш широке застосування у наступні роки.
— А як щодо співпраці з міжнародними партнерами? Який досвід запроваджено і чи працюють іноземні механізми в українських реаліях?
— Я б, напевне, почав відповідь на це питання з кінця. Чи працюють іноземні механізми в українських реаліях? Звичайно, ні! Але це дискусійна відповідь, яка говорить про те, що ми, звичайно, впроваджуємо в Україні міжнародний досвід, але лише в тому вигляді і тих варіантах, які працюють в Україні і базуються на нашій правовій системі, нашій ментальності, нашій культурі і наших ресурсах. Звичайно, у нас є міжнародні партнери, ми не могли впроваджувати пробацію, не вивчивши міжнародні норми. Ми вивчали, як працює система пробації в різних правових системах 15 країн світу, віднайшли свій варіант функціонування пробації, але, звичайно, він базується на міжнародних стандартах пробації, за якими працює весь світ. Це інструменти пробації, які ми робили за сприяння наших міжнародних партнерів, але робили самі і випробовували їх в умовах України.
Тому, з одного боку, ми можемо говорити про те, що наша пробація десь самобутня, а з іншого — вона є можливою лише за сприяння міжнародних партнерів, які проходили багаторічний (і 10-, і 100-річний) шлях розвитку пробації. Але ми не можемо розраховувати на 100 років розвитку. Спілкуючись з нашими партнерами, ми враховуємо виклики і помилки, які допускалися на шляху впровадження пробації, коли не було стандартів, коли були новації, яким ніхто не міг навчити і показати. З точки зору розвитку нормативної бази, інституціональної спроможності пробації ми пройшли цей шлях розвитку набагато швидше, ніж інші країни, але не тому, що ми самі розумні і потужні, а тому, що у нас дуже багато міжнародного досвіду і міжнародних партнерів. Уже тривалий час з нами працюють канадські фахівці у рамках проекту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE). З ними ми створили систему ювенальної пробації, розробили модель, яка на сьогодні впроваджена по всій Україні і показує непогані результати діяльності центрів ювенальної пробації, що створені на базі канадського досвіду, але нашими фахівцями для нашої країни.
Проект ЄС «Право-Justice» сприяв створенню первинної стратегії розвитку нашої пробації, в рамках якої ми також розробили інструмент оцінки ризиків для дорослих засуджених (для неповнолітніх такий інструмент розроблявся канадцями). Разом з канадцями і європейцями ми створили навчальну програму для офіцерів пробації, завдяки якій сьогодні вони можуть впроваджувати елементи цієї діяльності. Потім до нас приєдналися нідерландські партнери в рамках проекту «Пробація та альтернативні види покарань в Україні» (МАТRА). Це проект підтримки судової реформи — повномасштабне впровадження в Україні.
NORLAU Probation Project, «Проект пробації» — це проект, у якому норвезькі фахівці допомагають нам створити повноцінну та повнофункціональну систему пробації для того, щоб в Україні ми могли впровадити всі стандарти і всі функції пробації, які містяться в міжнародних проектах, в міжнародному досвіді.
Також ми працюємо з такими партнерами, як «USAID Україна», які в 12 областях створили консультативні пункти, де працюють фахівці з профілактики ВІЛ/СНІДу і туберкульозу, а також інших небезпечних захворювань, а наші працівники пробації допомагають їм виявляти людей з ознаками таких захворювань, мотивувати їх до проходження тестування і лікування. Завдяки цій роботі вже виявлена значна кількість людей, які своєчасно були направлені на лікування, а не стали джерелом інфікування інших.
Усі наші програми і плани є довгостроковими, вже мають певну історію і, безперечно, дають позитивний результат. Ми продовжуємо працювати з нашими партнерами, а вони намагаються збільшувати експертну присутність у нашій країні, створювати пілоти, які зможуть нам залишити у якості зразка для подальшого розповсюдження цієї діяльності, цього досвіду по всій Україні і без яких розвиток нашої пробації був би дуже повільним, а може, і неможливим взагалі.
— Чи можна оцінити, наскільки ефективним є впровадження інституту пробації для українського суспільства? Що є критерієм успішності пробації?
— Звичайно, впровадження пробації в Україні можна назвати на сьогодні ефективним. Ті показники, які ми маємо, свідчать про певний ефект від нашої діяльності, хоча ми ще не маємо сталої оцінки ефективності пробації, яка використовується у світі, оскільки не запущена електронна база роботи з суб’єктами пробації, яка дозволила б нам робити швидкий ефективний моніторинг, взаємодіяти з іншими базами даних, відстежувати долю наших суб’єктів після закінчення пробації.
Сам факт, що в період перебування на пробації повторні злочини вчинили за останній рік менш як 2% суб’єктів, свідчить про те, що пробація є досить ефективною. Якщо говорити про систему ювенальної пробації, яка запроваджена в Україні, то можна навести такий приклад: із майже 2000 неповнолітніх, які пройшли пробацію в Україні, 2,6% вчинили повторні злочини під час перебування на пробації. Водночас серед підлітків, які пройшли саме через центри ювенальної пробації, які існують тільки у 13 великих містах, показник повторної злочинності становить 1,4%, а це всього 5 дітей. Тобто ця система працює.
Звичайно, нам ще не можна говорити про дуже потужний і професійний потенціал наших працівників, але навіть при цьому рівні роботи ми можемо говорити про те, що виконуємо державне завдання. Крім того, про результативність можуть свідчити обсяги. Наприклад, у минулому році пробацію пройшли близько 100 тисяч громадян, які притягувались до відповідальності за кримінальні злочини, 56,5 тисячі перебували на пробації на початок року. В рамках пенітенціарної пробації наші працівники вже допомогли вирішити питання, пов’язані з працевлаштуванням майже 1000 засудженим, майже 2000 допомогли вирішити питання з проживанням після звільнення, і таким чином був зменшений ризик вчинення ними повторних правопорушень. Якщо ми говоримо про адміністративні стягнення, то майже 20 тисяч осіб були притягнуті до громадських робіт. За останній рік ми успішно працювали з адміністративними стягненнями у вигляді суспільно корисних робіт, які застосовувались до осіб, котрі не сплачували аліменти і не підтримували, як передбачено законом, своїх дітей. Майже 2100 людей були направлені для відбування таких робіт, вони сплатили відповідні кошти, і таким чином пробація зробила свій вклад і в акцію Міністерства юстиції «Чужих дітей не буває».
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чому судді Великобританії у 70% випадків дослухаються до думки пробації.
Також ми повідомляли, що пробація забезпечує повернення людини до суспільства.
