Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та практики, сформованої Касаційним цивільним судом, щодо можливості стягнення грошових коштів в іноземній валюті.
У постанові від 2 липня 2014 року у справі №6-79цс14 ВСУ зазначив, що незалежно від валюти боргу (грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу є гривня. Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню й інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, ст. 1048 Цивільного кодексу та при застосуванні ст. 625 ЦК.
У свою чергу, Касаційний цивільнй суд у рішенні від 25 липня 2018 року у справі №308/3824/16-ц вказав на те, що незалежно від визначеної сторонами валюти боргу у зобов'язанні валютою платежу є виключно гривня за умови відсутності у сторін відповідної ліцензії Національного банку України.
Натомість Велика Палата ВС дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов’язання у іноземній валюті, в якій воно зазначене у договорі, чинне законодавство не містить. «У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству», — йдеться у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року.
При цьому Велика Палата зауважила, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, оскільки належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Зазначимо, що висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, а також щодо можливості і порядку визначення у рішенні еквіваленту суми боргу в національній валюті сформульовані також у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц.
Таким чином, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду вказала на критерії віднесення інформації до категорії службової, тобто інформації з обмеженим доступом. У межах спору ВП ВС визначила, в наданні якої інформації особі не може бути відмовлено.
Крім того, ми висвітлювати рішення Великої Палати щодо умов перерахунку вартості комунальних послуг. Відповідно до тексту постанови ВП ВС, якщо тарифи були чинними на момент нарахування вартості послуги, але в подальшому скасовані судом, це є підставою для перерахунку нарахованих платежів.
