На практиці хуліганство — досить складна річ з точки зору кваліфікації.
Постановою від 12.03.2019 у справі №749/1092/16-к Верховний Суд надав чітке роз’яснення, яким чином слід визначати кваліфікуючу ознаку злочину «предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень».
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій. Заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень є предмети, які хоча і не піддавались будь-якій попередній обробці, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень.
У справі №749/1092/16-к обвинувачений взяв удома і використав як «заготовлений предмет» палицю бабусі для ходьби, яка була обладнана металевим штирем. Обвинувачений дочекався у під’їзді потерпілого, серед іншого наніс йому удари палицею та завдяки металевому штирю завдав тілесні ушкодження. І хоча палиця бабусі спеціально не пристосовувалася обвинуваченим для нанесення ударів, наприклад, штир не заточувався, все одно слід вважати такий предмет кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 296 КК України.
У зазначеній постанові суд касаційної інстанції цитує висновок Пленуму ВСУ №10 від 22.12.2006 «Про судову практику в справах про хуліганство»: вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи вказаної кваліфікуючої ознаки хуліганства, слід ураховувати, що вона має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження, або коли використання цих предметів під час вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Тому, оскільки потерпілий отримав тілесні ушкодження, палиця бабусі, на жаль, стала знаряддям хуліганства.
З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про різницю між мирним протестом та хуліганством.
