Великою Палатою Верховного Суду надано правовий висновок щодо вирішення колізії термінів підтримання «публічного»/«державного» обвинувачення в суді при здійсненні конституційної функції органів прокуратури у справах приватного обвинувачення, повідомляє відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.
Великою Палатою Верховного Суду 26 червня 2019 р. за касаційною скаргою прокурора скасовано ухвалу суду першої та апеляційної інстанцій у справі приватного обвинувачення, закритій на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України (У зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення). Підставою скасування стало істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд першої інстанції не допустив до участі у справі прокурора, мотивуючи це тим, що у ст.ст. 129, 131-1 Конституції України однією із функцій органів прокуратури передбачено підтримання публічного обвинувачення в суді, яка, на його думку, не поширюється на справи приватного обвинувачення. Апеляційний суд погодився з цим рішенням.
На розгляд Великої Палати Верховного Суду це провадження передано за клопотанням працівників Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України, заявленим на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК України, оскільки справа містила виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Виключно правова проблема полягала у неоднаковому трактуванні судами України різних інстанцій поняття «публічне обвинувачення», закріпленого у ст.ст. 129, 131-1 Конституції України, і поняття «державне обвинувачення», яким оперує кримінальне процесуальне законодавство. Зміст проблеми полягав у тому, чи належить до функцій підтримання публічного обвинувачення участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок про те, що участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень, у тому числі у формі приватного обвинувачення, є обов’язковою, крім випадку, коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, а потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді. Колізію між термінами «публічне обвинувачення» та «приватне обвинувачення» Верховний Суд пояснив державними процесами, пов’язаними з гармонізацією конституційно-правового регулювання функцій органів прокуратур з відповідними міжнародними стандартами.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки про застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що згідно з правовою позицією Великої Палати ВС, вимога щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
