В очікуванні початку роботи Верховної Ради 9-го скликання і прийняття нею до кінця поточного року законодавства щодо ринку землі в Україні, що обіцяв Президент, експертне середовище намагається сформулювати основні завдання, які мають виконати розробники земельної реформи.
Принципи
Громадська коаліція за скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, до складу якої входять 52 організації з аграрної, фінансової, правозахисної та громадської сфери, і яка проводить фахові дискусії щодо того, якими мають бути оптимальні умови функціонування ринку землі, запропонували свої вісім принципів:
- Земля лише для українських громадян;
- Доступне банківське кредитування для малих і середніх сільгоспвиробників;
- Обмеження максимальної площі земельних ділянок у власності однієї фізичної та юридичної особи;
- Обіг усіх — комунальних і державних земель, а також продаж їх тільки через електронний аукціон;
- Чинний договір оренди продовжує діяти і при зміні власника земельної ділянки. При продажу орендованої землі переважне право купівлі мають орендарі та власники суміжних ділянок;
- Прозорість усіх процесів, інформування та захист прав власників та користувачів землі, адже зараз доступ до даних фактично перетворився на бізнес;
- Новий закон набуває чинності не відразу після ухвалення, а через кілька місяців, найкраще — наприкінці сільськогосподарського сезону;
- Встановлюється мінімальна ціна продажу землі на початковому етапі.
Додаткові позиції
Запропонований Громадською коаліцією перелік можна розширювати і деталізувати безкінечно, особливо, що стосується державної політики і системи управління земельними ресурсами.
Зокрема, експерти прийшли до висновку, що треба припиняти безоплатну приватизацію землі, адже це давно перетворилося на надзвичайно привабливий для чиновників корупційний інструмент. З цим погоджуються і в Держгеокадастрі України.
На сьогодні понад 60% українських земель знаходиться вже у приватній власності, зазначає заступник голови Держгеокадастру України Олександр Краснолуцький.
«А от людей, які скористались правом приватної власності, — тільки 17 мільйонів. Якщо вважати, що українців, за різними підрахунками, 42 мільйони, то, в принципі, кожному громадянину України сьогодні вже не вистачає землі в межах гарантованої законом безоплатної приватизації», — стверджує спеціаліст.
Якщо говорити про землі сільськогосподарського призначення, якими безпосередньо розпоряджається Держгеокадастр, то їх залишилося тільки 8 млн га. Втім, враховуючи, що частина цих земель знаходиться в користуванні державних підприємств, установ та організацій, для передачі у приватну власність наявні тільки 4 млн га землі.
«Тому попит людей, які не скористалися правом на безоплатну приватизацію, дуже великий, а ресурс обмежений. Нерідко виникають ситуації, коли по кілька осіб подають заяви на одну і ту ж саму земельну ділянку, що веде до судових спорів», — пояснює Олександр Краснолуцький.
Проте і до самого Держгеокадастру у експертів є претензії через надмірну концентрацію функцій. ДГК сьогодні реєструє, управляє, передає право власності та контролює всі процеси набуття і реалізації прав на землю.
Як зауважує координатор Громадської коаліції Дарина Марчак, Держгеокадастр фактично перетворився на потужну вертикально інтегровану «державну корпорацію», що агресивно відстоює та лобіює власні відомчі інтереси на всіх рівнях державного управління, ефективно конвертує владні повноваження у політичний та економічний вплив. Натомість країні потрібне сервісне відомство, яке б опікувалося виключно технічними питаннями координації національної інфраструктури геопросторових даних.
Ще одна проблема, яка перешкоджатиме вільному ринку земель, — незавершена децентралізація органів влади. Десь вже створені об’єднані територіальні громади, а десь ще діють традиційні селищні та сільські ради. Відповідно, гальмується передача державних земель ОТГ — підстава для майбутніх судових спорів між різними громадами.
Як вважає заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко, органам місцевого самоврядування мають бути передані усі права власності на комунальні землі, в тому числі і на землі за межами населених пунктів, а також право просторового планування території, прийняття рішення, яким має бути цільове призначення земель.
«Чому ми обмежуємо село тільки правом обробляти землю і доїти корів! Воно як і місто повинно мати право створювати можливості для налагодження на своїй землі й промислового виробництва», — зауважує він.
Експерти також наголосили на нагальній необхідності створення єдиного реєстру нерухомості.
«У такому реєстрі об’єктом реєстрації має бути не тільки земельна ділянка, але й будови, які на ній знаходяться, а також зазначені усі наявні обтяження. Тільки так ми отримаємо повноцінний об’єкт нерухомості», — переконаний старший проектний менеджер по земельній реформі Офісу реформ Кабінету міністрів України, доктор економічних наук Андрій Мартин.
Він також зазначив, що робоча група Офісу реформ завершила узагальнення основних проблем і напрямків інституційних змін у державному управлінні земельними ресурсами. Ці напрацювання перетворяться на законопроект, який після експертного обговорення передадуть на розгляд Верховній Раді.
«За наявності політичної волі достатньо трьох місяців, щоб перерозподілити повноваження і провести реальну земельну децентралізацію. Питання зняття мораторію на продаж землі можна вирішувати паралельно», — підсумував експерт.
