У справі № 559/2664/15-ц Велика Палата закрила провадження у зв’язку із порушенням юрисдикції. На думку ВП ВС, справа повинна була розглядатися в порядку господарського судочинства, незважаючи на те, що стороною провадження була фізична особа.
ВПВС послалася на ч. 1 статті 20 ГПК, у якій визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Водночас відповідно до статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу.
Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не може бути підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний висновок раніше був висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року (справа №903/4564/18).
У жовтні 2015 року перший заступник прокурора Рівненської області звернувся до суду з позовом до Дубенської міської ради, Управління економіки і власності Дубенської міської ради та відповідача — фізичної особи про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору й повернення майна, визнання права власності.
Прокурор посилався на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 січня 2014 року був укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо приватизації комунального майна.
Касаційна скарга фізичної особи була мотивована тим, що суд першої інстанції об`єднав в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Зокрема, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пункту рішення міської ради в частині затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідач зазначив, що у прокурора відсутнє право на звернення до суду з позовом, оскільки спірне майно належало до комунальної власності, а отже, належним позивачем мала виступати міська рада, інтересів держави у спорі не порушено.
Раніше КАС нагадав про важливість доведення платоспроможності ТОВ.
