Два Комітети Верховної Ради України (з питань правоохоронної діяльності та з питань правової політики), організували спільні комітетські слухання на тему: «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні».
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Уряду, Міністерства юстиції, Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації, правоохоронних органів, адвокатури, наукових установ, міжнародних організацій.
Під час слухань відбулася презентація та експертне обговорення проектів законів «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» №2709 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» №2710, а також альтернативних до них законопроектів за №2709-1 та №2710-1.
«Судово-юридична газета» раніше розповідала про ці законопроекти.
Основні два законопроекти є урядовими, їх подав Кабінет міністрів України, альтернативні були подані народним депутатом від однієї із парламентських фракцій, проте вони не містять суттєвих відмінностей.
Законопроекти є комплексними, у Верховній Раді ними займаються одразу два комітети: Комітет з питань правової політики та Комітет з питань правоохоронної діяльності. Вищезазначені комітети будуть спільно опрацьовувати судову реформу у цьому напрямку.
Під час слухань свою позицію щодо законопроектів висловила Державна судова адміністрація України. Підтримуючи в цілому законопроект, її представники висловили зауваження організаційного характеру та зайняли нижчевикладену позицію.
Щодо фінансування роботи присяжних
Збільшення кількості присяжних потягне за собою додаткове істотне навантаження на Державний бюджет, в першу чергу в частині оплати винагороди присяжних.
Питання виплати винагороди присяжному регулюється Порядком виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 05.10.2016 № 198.
Сьогодні присяжні отримують винагороду, яка прив’язана до посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
До фактично відпрацьованого часу належить:
1) ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
2) участь присяжного в судовому засіданні;
3) перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
4) час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин.
У разі, якщо присяжним для виконання обов’язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.
Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.
Орієнтовна вартість роботи присяжного за одну годину складала в 2018 році 250 гривень, в 2019 – 330-350 гривень (це ще податки треба сплатити).
Загалом, витрати на фінансування присяжних зростають кожного разу вдвічі.
За неповний 2019 рік на винагороду присяжним державою було витрачено близько 13 мільйонів гривень.
Якщо ж закон буде прийнятий у тому вигляді, який пропонує Уряд, ця цифра складе близько 5 мільярдів гривень.
Але навіть сьогодні судова система фінансуються лише на 60 % від потреб, у тому числі це стосується заробітних плат суддів і працівників суду.
Щодо збільшення кількості присяжних.
Ухвалення відповідного закону не тільки збільшить кількість присяжних в судах, а і кількість випадків залучення присяжних до розгляду кримінальних проваджень.
Якщо сьогодні у провадженні судів перебуває близько 50 справ щодо злочинів, покарання за які передбачає довічне позбавлення волі, то інших тяжких злочинів, за які покарають позбавленням волі на строк від 10 років, за 2019 рік було скоєно біля 12 000.
Неважко підрахувати, що кількість справ, які будуть розглядатися за участю присяжних зросте більше ніж в 220 разів.
Збільшення кількості присяжних викличе іншу проблему, яка існує і сьогодні, але ще не набула масового характеру. Мова йде про забезпечення явки присяжного в судове засідання.
В кінцевому випадку зазначену проблему перекладуть на працівників апаратів судів, що в свою чергу викличе додаткові бюджетні витрати для того, щоб організувати судовий процес (багаторазове направлення повісток, доставлення в зал судового засідання підсудних і т.п.) і негативно вплине на строки розгляду кримінальних проваджень.
Проте відповідальність за неявку присяжних в судове засідання без поважних причин законопроектами не передбачається.
Щодо облаштування спеціальних приміщень для присяжних
У 2010 році урядом були затверджені державні будівельні норми щодо проектування будівель судів. Діючі ДБН передбачають, у тому числі, спеціальні приміщення для суду присяжних, де вони можуть відпочивати та обговорювати судовий процес. Таке приміщення повинен мати кожен суд. Проте реальність зовсім інша.
Сьогодні місцеві суди взагалі не мають будь-яких спеціально облаштованих приміщень.
Проблема полягає у тому, що будівлі судів є занадто маленькими, і виділити окреме приміщення, щоб переобладнати його, вкрай важко.
Щодо формування списку присяжних
Сувору критику ДСА викликає і зміна алгоритму формування і затвердження списку присяжних.
Сьогодні такі списки затверджуються місцевими Радами. Законопроектами пропонується покласти цю роботу на територіальні відділення Державної судової адміністрації України. Формування списків буде проводитися шляхом отримання відповідної інформації з Державного реєстру виборців.
Проте, в Державному реєстрі виборців містяться не всі відомості, які необхідні для того щоб визначитися, чи відповідає кандидат встановленим вимогам до присяжного ( дієздатність, судимість, стаж роботи, місця роботи та обмеження щодо можливості бути присяжним).
Незрозуміло також, хто і як буде потрапляти в перелік присяжних, всі громадяни, що проживають на певній території та відповідають критеріям (вимогам), або лише окремі.
ДСА вважає, що достатньо обґрунтованих підстав для того, щоб змінювати існуючу систему добору присяжних немає, тому планує наполягати на її залишенні.
Крім того, важливу роль грає територіальний фактор, оскільки Територіальні управління ДСА розміщуються в обласних центрах. Місце проживання присяжного може знаходитися за 300 кілометрів від обласного центру і навряд чи слід чекати, що хтось спеціально буде долати таку відстань спеціально для того, щоб надати згоду на включення до списку присяжних.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Державна судова адміністрація визнала недостатню кількість присяжних в судах, а також попросила Верховну Раду України відкласти ухвалення закону про визначення підсудності справ на окупованій території.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
