Як відомо, 30 березня Верховна Рада ухвалила зміни до процесуальних кодексів, згідно з якими на час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Такі нововведення до КАСУ, ГПК та ЦПК передбачає прийнятий Верховною Радою Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект №3275).
Підтвердження особи учасника справи має здійснюватися шляхом накладення електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією.
Фактично, на думку законодавця, дозволено брати участь у судовому засіданні через будь-яке програмне забезпечення, яке передбачатиме можливості підтвердження особи учасника справи:
1) шляхом накладення електронного підпису;
2) за відсутності електронного підпису – у порядку, визначеному Законом про демографічний реєстр;
3) за відсутності електронного підпису – у порядку, визначеному ДСА.
Однак порядок підтвердження особи учасника справи ДСА наразі не визначено.
Крім того, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) не запрацювала, а Положення про ЄСІТС, на яке здійснюється посилання в процесуальних кодексах, наразі не прийнято.
Можливість проведення «судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів» прокоментував суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій:
«Прочитавши запропоновані зміни до КАСУ, може скластись враження, що до працівників суду нарешті дослухались! Роботу в судових засіданнях з присутніми сторонами, яка сьогодні дуже схожа на «русскую рулетку», пропонують замінити на «дистанційне судочинство»!
Таке досягнення стане можливим, якщо законопроект від «творців держави в смартфоні» набере сьогодні достатню кількість голосів.
Отже, проект змін до КАСУ (ст.195) передбачає наступне:
«31. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладання електронного підпису, якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Тож уявімо, що зміни прийнято і до суду надійшла заява громадянина Іванова про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зазначений громадянин, наприклад, має смарт-телевізор Samsung та зовнішню відеокамеру і цілком готовий скористатись своїм правом участі у «судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів». Що має робити суддя, отримавши таку заяву? Бігти до супермаркету за аналогічним телевізором? А може, дописати програмний код встановленого ПО (уявно кажучи, програму TrueConf, рекомендовану ДСА України для відеоконференцій).
Звичайно, що задумка законодавця не завжди може негайно дійти до пересічного громадянина, і за час, що пройде з дня набрання чинності законопроектом і до надходження першої заяви, все проясниться…
Рухаємось далі. Уявімо, що зв‘язок з Івановим налагоджено, суд побачив зображення та почув звук.
Тепер суду пропонують підтвердити особу громадянина шляхом перевірки його електронного підпису. Мабуть, мова йдеться про електрону ідентифікацію, що передбачена ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» № 2155-VIII від 05.10.2017 року. Хоча, можливо, я помиляюся, оскільки в запропонованих змінах передбачено «накладання електронного підпису» на невідомо що. Хоча, можливо, розробник законопроекту настілки просунутий, що йому відомий спосіб накладання електронного підпису на відеоряд, який транслюється громадянином Івановим? То нехай поділиться з ДСА, а вона, напевно, інтегрує сучасне програмне забезпечення по перевірці ЕЦП безпосередньо в систему відеоконференцзв‘язку.
Добре, що суду надано й альтернативний (читай природній) спосіб підтвердження особи, за допомогою відповідних документів. Тільки от ніхто досі не використовував такий спосіб дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації.
Пояснюється це тим, що підробка паперового документа вимагає досить специфічних навичок, а підправити електронну копію за допомогою Фортошопу може й школяр.
До речі, зараз особу встановлює відповідальний працівник суду, який забезпечує проведення відеоконференції. Він, власне, несе відповідальність за помилку при встановленні особи.
Вже на перший погляд запропонований спосіб виглядає нежиттєздатним, але питання можуть виникати і під час спілкування у так званому «судовому процесі» – переривання зв’язку та інші технічні проблеми.
Зверніть увагу, що у змодельованій ситуації мова йде лише про одного учасника справи, тобто інша сторона (а якщо ще й треті особи) вже поза «конференцією». Тож нехай вас не вводить в оману назва цієї процедури, визначена у ст. 195 КАСУ – «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції». При цьому про те, що таким підключенням може скористатись суддя та секретар судового засідання, мова навіть не йде.
Може, все ж таки, обмежитись зменшенням грошового забезпечення…»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
