Український суд уперше застосував закон, що набув чинності 2 квітня, стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Так, 2 квітня набув чинності ухвалений 30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради закон, яким внесено зміни до процесуальних кодексів щодо можливості на час дії карантину участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Тобто, адвокати, представники сторін тощо зможуть брати участь у засіданні з власного комп’ютера чи телефона.
Такі нововведення до КАСУ, ГПК та ЦПК передбачає Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект №3275).
І, як стало відомо «Судово-юридичній газеті», вже з 3 квітня, з огляду на ситуацію в Україні, суди почали застосувати цю норму закону на практиці.
Так, Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Андрія Рищенка призначив судовий розгляд у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
«Судово-юридична газета» звернулася до суду стосовно подробиць.
Як пояснили нашому виданню в суді, через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку в порядку ч. 3 ст. 195 КАСУ (поза межами приміщення суду) в зв’язку із застосуванням заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу.
Суд виходив із того, що відповідно до ст. 195 КАСУ, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, окрім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
Запровадження постановою Кабміну №211 обмеження перевезення пасажирів автотранспортом, заборона перевезення залізничним транспортом тощо ускладнює або робить взагалі неможливим для сторін реалізацію права на участь у розгляді їхньої справи в суді через обмеження пересування як у межах території країни, так і в межах населених пунктів.
Також вказаною постановою №211 було рекомендовано забезпечити за технічної можливості роботу в режимі реального часу через інтернет.
Окрім того, право на судовий захист, встановлене статтею 55 Конституції, не може бути обмежено навіть в умовах оголошення карантину. В тому числі не може бути обмежено право, встановлене ч. 5 ст. 5 КАСУ, а саме на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Позбавлення сторони права на участь у розгляді її справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції, КАСУ та ст. 6 Конвенції, та було б непропорційним між використаними засобами і поставленою метою.
Зокрема суд послався на практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v Germany).
Тож, хоча наразі Положення про ЄСІТС і не прийнято, суд вважає за можливе використовувати наявні технічні засоби для проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Отже, суд задовольнив клопотання представника позивача та ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції з урахуванням технічних можливостей в суді.
Слід зазначити, що в інших судах у коментарях «Судово-юридичній газеті» судді зазначили про наявність можливості проводити засідання за допомогою Skype, Zoom тощо. Однак у ДСА вважають, що дане ПО не підходить для реалізації норми закону, який вже набув сили, та говорять про необхідність розробки власного програмного забезпечення.
Разом з тим закон вже набув чинності, тож сторони почали звертатися із відповідними клопотаннями, і наразі перед судами стоїть питання: виходити з принципу розумності і застосувати закон, де це є можливим, чи чекати від ДСА подальших вказівок.
Раніше «Судово-юридична газета» вже писала, які питання постають перед судами у зв’язку з реалізацією змін до процесуальних кодексів.
Також своїми враженнями від діяльності ДСА та інших відповідальних за початок роботи електронного правосуддя в Україні суб’єктів з «Судово-юридичною газетою» в ексклюзивному інтерв’ю поділився член Комітету з питань правової політики, голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів Роман Бабій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
