Ще до початку розповсюдження світом коронавірусної хвороби при Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики було створено робочу групу щодо пришвидшення впровадження електронного правосуддя, а саме Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Загалом же ця система мала запрацювати ще у березні 2019 року. Втім, в останній момент відповідне оголошення про її запуск було відізвано.
Наразі електронне правосуддя дуже б стало у пригоді судам та учасникам процесів, адже можливості щодо участі в судових засіданнях обмежені.
Хоча Верховна Рада й ухвалила відповідні зміни щодо дистанційної участі в судовому засіданні, їхня повноцінна реалізація не є на сьогодні можливою, на думку ДСА.
Своїми враженнями від діяльності ДСА та інших відповідальних за початок роботи електронного правосуддя в Україні суб’єктів з «Судово-юридичною газетою» в ексклюзивному інтерв’ю поділився член Комітету з питань правової політики, голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів Роман Бабій.
Бесіду вела Наталя Мамченко.
З моменту створення відповідної робочої групи щодо ЄСІТС у Комітеті які кроки вдалося реалізувати? З якими проблемами Ви стикнулися як керівник робочої групи? Чи зрозуміло, чому ЄСІТС не вдалося запустити ані в 2019-му, ані у 2020 році, та чи основна причина у недостатньому фінансуванні?
З моменту створення робочої групи при комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, на жаль, було проведено лише одне засідання робочої групи з питань цифровізації правосуддя, пріоритетним напрямком якої наразі якраз і є якнайшвидше впровадження ЄСІТС. Саме ввечері перед днем другого засідання робочої групи було видане розпорядження голови ВР про заборону відвідування комітетів ВР іншими особами, окрім депутатів та працівників. З цих причин і не відбулося засідання. А далі, як відомо, було введено карантин з усіма супутніми обмеженнями. Перше засідання було в основному ознайомчим, учасники групи виклали своє бачення проблематики у напрямку цифровізації. Причому практично всі наголошували на проблемах впровадження ЄСІТС. Темою для обговорення на другому засіданні мало бути і, сподіваюся, найближчим часом буде «Система координації і управління в процесі впровадження ЄСІТС: проблеми та шляхи їх вирішення».
Попереднє вивчення тематики ЄСІТС, робочі зустрічі із стейкходерами цієї проблематики, організація утворення робочої групи вже показали цілий ряд проблем, які є критичними не просто для швидкого запуску ЄСІТС, але й для її стабільного функціонування. Прикро, що до складу робочої групи не увійшов ані голова ДСА, ані його заступники. А ДСА по суті є «центральним державним органом» в системі впровадження ЄСІТС. Голова ДСА делегував до робочої групи начальника одного із профільних управлінь і свого радника.
На друге засідання робочої групи був запрошений особисто голова ДСА, але він повідомив за кілька днів, що не зможе бути присутнім, що очевидно знижувало ефективність обговорення. Та й саме засідання з об’єктивних причин не відбулося. Дуже сподіваюся, що голова ДСА матиме можливість відвідувати хоча би деякі засідання робочої групи, щонайменше ті, де будуть обговорюватися ключові стратегічні питання ЄСІТС. Одне із загальних вражень від першого засідання робочої групи: позиція ДСА у питаннях впровадження ЄСІТС дещо відрізняється від позиції переважної більшості інших державних органів, позиції ВРП, думок міжнародних експертів.
Проблем вистачає, їх не одна і не дві.
Найголовніше на сьогоднішній день, на моє переконання, те, що фактично відсутня координація дій всіх зацікавлених осіб. ДСА має своє бачення на впровадження ЄСІТС. Органи виконавчої влади, зокрема Мінцифри, фактично не залучені до цих процесів, хоча очевидно могли би сприяти впровадженню у межах своєї компетенції. ВРП не має достатньо повноважень, щоб ефективно впливати на процеси впровадження. Маю великі сумніви, що ДСА здійснює належну координацію із судами (безпосередніми користувачами та ключовими створювачами контенту для ЄСІТС). Навіть бачення ДСА та ДП «ІСС» цих процесів у певних питаннях різняться. І це лише те, що стосується системи управління і координації. А ще є питання до, власне, концепції ЄСІТС, до програмної складової, до технічної складової тощо.
Щодо причин незапуску ЄСІТС до цих пір, то висловлю свою особисту думку на сьогоднішній день.
На моє переконання, проблема – не в недостатньому фінансуванні. На моє переконання, коштів мало цілком вистачити, нехай не на ідеальну систему, але на робочу.
Питання – в ефективності їх витрачання. І це підтверджується результатами технічного аудиту впровадження ЄСІТС, який було проведено ДП «ІСС». ДП «ІСС» перевіряло саме себе, але, тим не менш, навіть за таких умов вимушене було констатувати, що практично всі модулі ЄСІТС (за поодинокими винятками), які розроблялися сторонніми організаціями, не функціонують, а їх виправлення вбачається за недоцільне. При тому, що гроші були виплачені, тобто фінансування відбулося. А зараз ДСА знову скаржиться на відсутність фінансування, і говорить: «дайте грошей, і ми швидко поступово, помодульно будемо запускати ЄСІТС».
Тобто проблема не у недостатності фінансування, а у, м’яко кажучи, неефективному витрачанні коштів.
Такий темп впровадження ЄСІТС категорично неприйнятний: більш ніж за два роки було зроблено недопустимо мало. А зараз ми бачимо, що в умовах вірусної епідемії, якби нормально функціонувала ЄСІТС, було б знято дуже багато проблем, які постали в системі правосуддя, дистанційне правосуддя могло б, і повинно було б працювати.
Чи зрозуміла в даному випадку позиція ДСА щодо того, хто наразі займається впровадженням ЄСІТС – ДП «Інформаційні судові системи» чи ДП «Центр судових сервісів»?
Тут цікава ситуація. Були озвучені певні позиції у доцільності створення іншого ДП з боку радника голови ДСА. Якщо точніше, то це не зовсім створення нового, а скоріше перепрофілювання існуючого ДП, яке займалося іншими питаннями. Але офіційних повідомлень про мету створення нового ДП від голови ДСА не надходило. Радником голови ДСА було озвучено на робочій групі, що процес впровадження ЄСІТС, його супроводження буде розподілений між ДП «ІСС» та ДП «ЦСС». Знову ж таки, і ця позиція не була офіційно підтверджена головою ДСА.
У багатьох учасників робочої групи виникло логічне запитання: чим обґрунтовується таке розподілення, чи дійсно воно є доцільним? Бо за такого підходу ми зможемо прийти до ситуації, що кожен модуль ЄСІТС буде супроводжувати окреме ДП.
Чи не призведе це до конфліктів між виконавцями, що уповільнять впровадження ЄСІТС? (Маю на увазі об’єктивні конфлікти, які виникають у робочому процесі, коли він виконується різними організаціями, кожна – зі своїм керівництвом.)
Депутатами на робочій групі було запропоновано ДСА спільними зусиллями (депутатів, ВРП, міжнародних експертів) розібратися у доцільності розподілення функцій і призупинити до цього таке розподілення. Проте, наскільки мені відомо, робота з повноцінного запуску ДП «ЦСС» активно ведеться, до прохання членів робочої групи ДСА вирішила не прислухатися. Це ще один показник проблем у спільній координації в процесі впровадження ЄСІТС.
Що запропонували ДСА та ВРП стосовно пришвидшення запуску ЄСІТС?
У нас, на жаль, відбулося лише одне засідання робочої групи. На ньому і ДСА, і ВРП озвучували коло проблемних питань, які варто обговорювати на робочій групі. Наступне засідання мало бути присвячене вже обговоренню конкретних ідей, заходів. Зокрема, ДСА для більш ефективного і швидшого запуску ЄСІТС запропонувало вводити в експлуатацію для користувачів не всю систему ЄСІТС одразу, а помодульно. Звучали певні строки. Але наразі це поки що лише на рівні висловлення позиції. Під час окремих робочих зустрічей з представниками ВРП, ДСА, ДП «ІСС», з експертами міжнародних проектів певні ідеї і пропозиції висловлюються, але думаю, коректніше буде спочатку їх обговорити на засіданнях робочої групи.
Чи існує покроковий план дій щодо запуску ЄСІТС та чи надано його Вам? Чи надала ДСА ті дані, які обіцяла (зокрема щодо помодульного введення ЄСІТС, змін до процесуальних кодексів тощо)?
Знову ж таки, більше місяця тому на засіданні робочої групи радник голови ДСА озвучив, що у ДСА на фінальній стадії – розробки «дорожня карта» впровадження ЄСІТС помодульно з орієнтовними строками та пакет пропозицій, які сприятимуть реалізації цієї «дорожньої карти» (в тому числі законопроектів). Але до сьогоднішнього дня ДСА не надало ніяких конкретних пропозицій. Принаймні, мені про них невідомо.
Чи реально, на Вашу думку, запустити ЄСІТС з 1 травня, як того наразі вимагає Вища рада правосуддя?
ВРП виконує свої завдання, покладені на неї законодавством. ВРП, на жаль, може лише вимагати.
На мою думку, дієвих механізмів, інструментів для оперативного, швидкого впливу на ситуацію із впровадженням ЄСІТС ВРП не має. Вимагати звітів, вимагати результатів ВРП може, і повинна це робити, але в кінцевому випадку конкретний результат залежить лише від ДСА.
На моє переконання, ЄСІТС у такому вигляді, як це вимагає чинне законодавство, нереально запустити до травня 2020 року. Ймовірно, можна запустити у повноцінну роботу окремі модулі, але чинне процесуальне законодавство вимагає повноцінного запуску ЄСІТС, а не помодульного. І у мене відчуття, що якщо щось і запустять для того, аби формально виконати якісь строки, то зовсім немає впевненості, що воно буде тривалий час працювати стабільно і давати очікуваний результат.
Які проблеми можуть виникнути при реалізації змін до процесуального законодавства, ухвалених 30 березня (зокрема, щодо участі в цивільних, господарських, адміністративних процесах учасників в режимі відеоконференцзв’язку та стосовно продовження процесуальних строків)?
Стосовно продовження процесуальних строків, я свою думку детально викладав ще перед прийняттям законопроекту в пості на ФБ (див. пост від 29.03.20). Там мова йде про законопроект № 3261 від 24.03.20, але норми цього законопроекту щодо процесуальних строків і були імплементовані у зміни, ухвалені ВР 30.03.20. Якщо коротко, то ці зміни можуть зупинити провадження правосуддя практично у всіх справах на період карантину (навіть трохи більше). На моє переконання, на щастя, сьогодні рівень епідеміологічної загрози не свідчить про те, що треба зупиняти правосуддя.
Щодо режиму відеоконференцзв’язку власними технічними засобами, то моя особиста думка, що ці зміни на практиці не будуть працювати. Для цього немає технічної можливості. Так, власні технічні засоби у сторін є, але як підтверджувати в цьому випадку особу учасника і які технічні та програмні засоби дозволять учаснику справи накладати ЕЦП для підтвердження своєї особи – невідомо.
Звичайно, якщо б ЄСІТС повноцінно працювала та розвивалася, то на її базі це реалізувати було б простіше.
Що далі планує робити робоча група та чи йде напрацювання відповідних шляхів вирішення існуючих проблем?
Останні кілька тижнів фокус уваги всіх (це, переконаний. стосується як депутатів, так і ВРП, ДСА, а особливо виконавчої влади) був перенесений на складну епідемічну ситуацію в країні, пов’язану з коронавірусом. Але напрацювання були і до того. Питання в тому, щоби ними поділитися, обговорити, вдосконалити та спільно обрати ті шляхи і способи, які дозволять вирішувати проблеми. Наразі розглядається та напрацьовується дистанційний формат проведення засідань робочої групи. Маю надію, що робоча група зможе працювати і у період карантину.
В якому режимі наразі працює Комітет з питань правової політики та чи обговорюються зміни до законодавства?
Члени комітету з питань правової політики два тижні перебували на самоізоляції, зважаючи на те, що у одного з членів комітету була підозра на коронавірус, а трохи згодом ще у одного із членів комітету діагностовано коронавірусну хворобу. Але навіть у режимі самоізоляції члени комітету напрацьовували норми щодо змін, які стосуються режиму карантину в країні. Також велися напрацювання та обмін ідеями, думками щодо майбутніх змін до закону про судоустрій у світлі недавніх рішень Конституційного Суду, розроблялися і обговорювалися інші законопроекти.
Загалом навіть дистанційно обговорення законодавчих змін не припинялося. На жаль, чинне законодавство не передбачало дистанційної форми проведення засідань комітетів для прийняття рішень. Проте така форма має запрацювати після прийняття відповідних змін до чинного законодавства, які були проголосовані 30 березня 2020 року (зміни до Закону «Про комітети ВРУ»), які передбачають можливість проведення засідань комітету в режимі відеоконференції для прийняття рішень.
Як Ви ставитеся до ідеї обмеження суддівської винагороди 10 МЗП?
Усвідомлюючи, що гарантії грошового утримання для суддів є запорукою їхньої незалежності, водночас необхідно враховувати ту екстраординарну ситуацію, яка склалася в країні через пандемію коронавірусної хвороби. Обмеження суддівської винагороди виключно 10 МЗП, можливо, не зовсім вдалий варіант. Мені особисто здається більш прийнятним застосування коефіцієнту (наприклад 0,5) щодо суми винагороди, яка перевищує 10 МЗП, і лише на строк введення карантину або ж на строк карантину + 1 місяць.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
