Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 727/6578/17 та встановив, коли зняття інформації з електронних інформаційних систем можливе без дозволу слідчого судді.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що чоловік за попередньою змовою з іншою особою, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, що унеможливлює ідентифікацію інтернет-користувача, замовив через інтернет з Королівства Нідерландів до України 401 таблетку, які містять у своєму складі психотропну речовину МДМА, розрахувавшись із постачальником шляхом безготівкового банківського переказу міжнародної криптовалюти в розмірі 0,6 біткоїна, що за курсом НБУ становило приблизно 600 доларів США.
Після здійснення оплати зазначена партія таблеток була надіслана з Нідерландів до України міжнародним поштовим відправленням на адресу іншої людини, яка не була обізнана із вмістом відправлення.
Так, після проведення митного оформлення і встановлення факту наявності у відправленні заборонених в обігу психотропних речовин, дана посилка в рамках проведення контролю за вчиненням злочину була направлена адресату, який її забрав та передав іншій особі, яка не була обізнана про вміст посилки.
Крім того, чоловік також замовив через мережу інтернет психотропну речовину – амфітамін у кількості 0,3 г для власного вживання та у якості подарунка отримав пакунок із марихуаною, яку зберігав без мети збуту.
За вироком місцевого суду йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, крім житла. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі касатор, зокрема, вказував про недопустимість таких доказів, як протоколу огляду предметів (телефону та бандеролі).
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, судді Верховного Суду зазначили, що посилання захисника на те, що в суді не було безпосередньо досліджено міжнародне поштове відправлення і його вміст, є безпідставним.
ВС підкреслив, що стаття 357 КПК України передбачає, що речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.
Після роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені (ст. 349 КПК України).
ВС наголосив, що заслуговує на увагу те, що клопотань про необхідність дослідження в судовому засіданні речового доказу сторона захисту не заявляла, так само не заявляли даного клопотання інші учасники.
Поміж тим, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування того, як міг вплинути на кінцевий висновок у цій справі факт огляду речового доказу (міжнародного відправлення), не зазначеного можливості встановлення нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими доказами у справі, зокрема, протоколами огляду цього поштового відправлення, що не суперечить вимогам закону.
ВС відзначив, що так само безпідставним є і твердження захисника про те, що під час досудового розслідування було здійснено незаконний (без постанови слідчого судді) доступ до відомостей з електронних інформаційних мереж, який оформлено як протокол огляду предмета – телефону.
Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем, полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.
Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Так, що ж стосується інформації, яка була наявна в мобільному телефоні засудженого, то вона була досліджена шляхом включення телефону та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких не був пов'язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв’язку) доступу до електронних інформаційний систем. У даному випадку орган досудового розслідування провів огляд предмета - телефона та оформив його відповідним протоколом, який складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин ВС на вбачає жодних порушень вимог кримінального процесуального закону при огляді даного кримінального провадження.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
