Высший совет правосудия 12 мая 2023 года завершает собеседования с кандидатами на 16 должностей членов Высшей квалификационной комиссии судей.
Как прошли собеседования с предыдущими 28 кандидатами на должности членов ВККС 2-11 мая, можно узнать из текстовой трансляции «Судебно-юридической газеты» по ссылкам:
12 мая собеседования проходят следующие кандидаты:
ЛУГАНСКИЙ Владимир Иванович – судья Северодонецкого городского суда в отставке, адвокат.
ОМЕЛЬЯН Алексей Сергеевич – судья Хозяйственного суда Житомирской области.
ЧУМАК Сергей Юрьевич – судья Третьего апелляционного административного суда.
ШЕВЧУК Галина Михайловна – судья Тернопольского апелляционного суда.
18:00 Співбесіди з кандидатами на посади членів ВККС завершились.
Всього співбесіди з членами ВРП пройшли 31 кандидат, а ще один кандидат (Роман Куйбіда) відмовився від проходження співбесіди у зв’язку з проходженням військової служби.
Новий склад ВККС Вища рада правосуддя пообіцяла призначити вже у найближчий час.
17:40 Останній учасник співбесід - ШЕВЧУК Галина Михайлівна, суддя Тернопільського апеляційного суду. Доповідач – член ВРП Оксана Блажівська.
Кар’єру судді кандидат розпочала у 1993 році з посади судді Кременецього районного суду Тернопільської області. З 2002 року – суддя Апеляційного суду Тернопільської області (згодом Тернопільського апеляційного суду). Секретар судової палати з розгляду цивільних справ Тернопільського апеляційного суду.
У 2016-2017 роках Галина Шевчук брала участь у конкурсі на посаду судді Верховного Суду та увійшла у підсумковий рейтинг.
Чоловік судді у 2009-2015 роках був депутатом Тернопільської обласної ради. Донька судді є адвокатом.
Мотивацією кандидата є «бажання сформувати професійний та доброчесний суддівський корпус».
«Я знаю проблеми судової влади. Готова системно та наполегливо працювати. Якщо належно організувати роботу ВККС, нам все вдасться», - розповіла Галина Шевчук.
На думку судді, потрібно нарешті відновити повноваження суддів – «п’ятирічок», які не мають повноважень, але отримують суддівську винагороду. Також потрібно провести конкурс в апеляційні суді.
Суддя зазначила, що є певні нюанси в ситуаціях, коли деякі голови судів займають посади голів судів тривалий час. «Закон потрібно виконувати, однак можуть бути ситуації, коли немає можливості обрати на посаду голови суду іншого суддю», - зазначила Галина Шевчук.
Процедура добору на посади суддів має бути модернізована, зокрема щодо строків проведення процедур добору та можливості участі у процедурах добору дистанційно.
Цікаво, що Галина Шевчук запропонувала залучити ГРД також і у процедури добору на посади суддів для підвищення якості відбору майбутніх суддів.
Судова реформа в Україні, на думку Галини Шевчук, повинна нарешті відбутися та завершитися.
Також, як вважає кандидат, в Україні треба створити Вищий спеціалізований суд із захисту інвестицій для повоєнної відбудови України.
Також були питання до кандидата стосовно майна, як кандидата, так і членів її сім’ї.
У 2021 році Галина Шевчук виграла спір щодо так званих «ковідних виплат» (період з травня по серпень 2020 року, коли розмір суддівської винагороди був обмежений під час пандемії коронавірусу) на суму більше 411 тис. гривень. Втім, до виконання зазначеного рішення Галина Шевчук поки що не зверталась.
На думку Галини Шевчук, необхідно провести аудит стану справ у ВККС, потім потрібно налагодити роботу Комісії, а також потрібно знайти спільну мову з ВРП, ГРД, іншими органами суддівського врядування.
На думку кандидата, минулий склад ВККС зробив велику помилку, оскільки відмовився мотивувати, чому він не враховує висновки ГРД. У свою чергу, ГРД також мала можливість уникнути конфлікту.
Щоб не було професійного вигорання, на думку Галини Шевчук, потрібно правильно організовувати свій робочий день, а також знаходити час на відпочинок. Хобі кандидата – читання книг, подорожування, походи в гори.
Конкурс на посаду судді Верховного Суду у 2016-2017 роках суддя назвала «відкритим та прозорим» та зазначила, що залишилася задоволеною досягнутим тоді результатом.
16:00 Співбесіду пройшов ЧУМАК Сергій Юрійович, суддя Третього апеляційного адміністративного суду. Доповідач – заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов.
Кандидат має досвід роботи в прокуратурі. З 2004 року – суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполь. З 2010 року - суддя Донецького апеляційного адміністративного суду. З 2015 року - суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (згодом Третього апеляційного адміністративного суду).
Кандидат брав участь в обох конкурсах на посади суддів Верховного Суду, неодноразово намагався обратися по посаду члена ВРП по квоті з’їзду суддів, і навіть намагався стати суддею Конституційного Суду. Був членом Ради суддів України.
Громадськість раніше зазначила, що Сергій Чумак є «агентом змін» в судовій владі, оскільки неодноразово виступав з критикою стану речей у судовій владі.
Суддя розповів, що має великий досвід колегіальної роботи, а відтак зможе працювати у складі ВККС.
Кандидат розповів, що «держава повинна існувати для людей, а не навпаки», зазначивши, що вважає себе «принциповою людиною», яка здатна «приймати рішення».
Сергій Чумак розповів, що розпад СРСР у 1991 році був для нього «шоком».
Кандидат також розповів, що у 1990-ті роки став юристом, тому що хотів боротися із злочинністю. Втім, вчився кандидат на юриста у Ростовському державному університеті РФ (закінчив у 1996 році). У Ростові кандидат закінчив також військову кафедру і стажувався у військовій прокуратурі РФ у м. Волгоград.
Втім, за словами кандидата, присягу РФ він не складав, оскільки не був громадянином РФ. Офіцерське звання Сергій Чумак отримав вже в Україні у 1997 році.
Дмитро Лук’янов помітив, що згідно з наявними оцінками, навчався у Ростові кандидат дещо середньо. «Оцінки для мене не були головним у навчанні», - розповів Сергій Чумак.
Щодо участі у конкурсах на посаду судді Верховного Суду, Сергій Чумак повідомив, що співбесіди з членами ВККС, як і загальне виставлення балів ВККС, були необ’єктивними.
В цілому ж, на думку Сергія Чумака, новий Верховний Суд справився з покладеними на його суддів обов’язками. «Втім, є проблеми єдності судової практики. Однак, вони у тій чи іншій мірі вирішуються. Система працює, строки розгляду справ Верховним Судом зменшились», - розповів кандидат.
Кандидат також розповів, що потрібно надати новим членам ВККС та ВРП можливість працювати, а не безкінечно реформувати їх.
«Ми можемо швидко відновити довіру до судової влади», - зазначив кандидат, додавши, що новий склад ВРП зараз має «довіру від суспільства».
Цікаво, що у минулі роки Сергій Чумак заявляв про необхідність позбавлення ВККС частини повноважень, зокрема, він виступав проти права ВККС взагалі виставляти бали.
«А ви самі хочете працювати в такому органі?», - запитав кандидата Дмитро Лук’янов. «Я залишаюсь на тій позиції, що ВККС потрібно обмежити у її дискреційних повноваженнях», - зазначив Сергій Чумак.
Дмитро Лук’янов зазначив, що чимала кількість публічних висловів та заяв Сергія Чумака щодо проблем судової влади та, зокрема, делегатів з’їздів суддів, мають ознаки не зовсім етичної поведінки.
«Критика – це невід’ємна частина демократії. Це право на свободу слова. Критика спонукає стати кращими», - прокоментував власні цитати з різних інтерв’ю Сергій Чумак.
Дмитро Лук’янов звернув увагу, що у березні 2012 року колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду під головуванням Сергія Чумака залишила без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду, якою було заборонене проведення публічного зібрання організації ВО «Свобода» у місті Горлівка.
Втім, у грудні 2013 року колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду під головуванням Сергія Чумака навпаки скасувала постанову Луганського окружного адміністративного суду, якою було заборонено публічне зібрання ВО «Свобода».
Сергій Чумак пояснив, що у 2012 році та 2013 роках були різні обставини справ. У 2012 році СБУ повідомило суд про те, що у Горлівці може виникнути бійка між активістами КПУ та ВО «Свобода». Тоді як у 2013 році різні провладні організації намагалися встановити штучні перепони волевиявленню громадян.
У нового складу ВККС та ГРД, на думку кандидата, не буде серйозних протиріч, «оскільки у них єдина мета».
Голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що є випадки, коли Верховний Суд скасовував рішення Сергія Чумака, однак він знов відмовлявся враховувати практику суду касаційної інстанції.
«Чому ви продовжуєте ігнорувати правові позиції Верховного Суду, якщо вам вже скасовували ваші рішення?», - запитав Всеволод Князєв. Сергій Чумак зазначив, що таких випадків було небагато, до того ж Верховний Суд не завжди має усталену практику по певних питаннях.
«Суддя не принтер, він може викласти свою позицію та не погодитись з Верховним Судом. До того ж, судді апеляційної інстанції хочуть почути обґрунтування тих чи інших правових позицій також і від Верховного Суду», - зазначив Сергій Чумак.
Також, Сергій Чумак повідомив, що йому важко казати про свої недоліки, хоча «вони є».
13:30 Наступний кандидат – ОМЕЛЬЯН Олексій Сергійович, суддя Господарського суду Житомирської області. Доповідач – член ВРП Олег Кандзюба.
Кандидат має дві вищі освіти – юридичну та управлінську. Має досвід роботи помічником судді Верховного Суду України. У 2011 – 2012 роках Олексій Омельян працював дисциплінарним інспектором у Секретаріаті ВККС. З 2012 року – суддя Господарського суду Житомирської області. Є тренером Національної школи суддів.
Є діючим військовослужбовцем, оскільки з квітня 2022 року служить у Державній прикордонній службі. Є начальником групи відділення забезпечення міжнародного співробітництва Адміністрації Державної прикордонної служби.
У 2020 році проходив тренінг в Queen Mary University of London (Великобританія) з проблем «міжнародних аспектів правової охорони інтелектуальної власності».
«Маю розуміння проблем судової влади та маю бажання їх вирішити», - розповів членам ВРП Олексій Омельян.
На думку кандидата, потрібно більш сил прикладати для цифровізації судової влади, здійснювати якісну комунікаційну роботу із суспільством та ГРД, потрібно налагодити якісну співпрацю з міжнародними проектами технічної допомоги Україні задля вирішення фінансових та матеріальних проблем судової влади тощо.
Цікаво, що після призначення на посаду судді безстроково у 2019 році, кандидат фактично не здійснює повноважень судді.
«З 2019 року я не здійснюю розгляду справ. На момент призначення безстроково, я перебував у відрядженні у Національній школі суддів. Потім, з огляду на сімейний стан, взяв відпустку по догляду за дитиною», - розповів Олексій Омельян.
При цьому, чотири рази суддя переривав відпустку, зокрема, для підвищення кваліфікаційного рівня у Школі суддів.
Суддя неодноразово намагався перевестись у Господарський суд м. Києва та планував стати суддею Північного апеляційного господарського суду, суддею ВАКС та суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Чимала кількість питань до кандидата, стосувалася його майна, декількох квартир (як придбаних, так і вже проданих в Києві та Одесі), земельних ділянок та непростих сімейних відносин. Суддя розповів, що у 2019 році розлучився з дружиною, однак досі має з нею спільний побут та господарство.
На думку Олексія Омельяна, працівники Секретаріату ВККС повинні мати різні навички і вміти заміщувати один одного при виконанні тих чи інших обов’язків.
Також, кандидат вважає, що за зразком Верховного Суду, у складі ВККС мають бути створені «офіси членів ВККС» з прямим підпорядкуванням саме членам ВККС.
Олексій Омельян зазначив, що слід подумати над створенням у складі ВККС групи фахівців, які вміють працювати з інформацією і аналізувати її для збору та дослідження даних щодо суддів.
В цілому, як повідомив суддя, новому складу ВККС слід провести широкі консультації щодо напрямків і стратегії своєї роботи з ВРП, Комітетом ВРУ з питань правової політики тощо.
Суддя вважає, що розпочинати кадрові процедури в судовій владі потрібно з конкурсу на посади суддів апеляційних суддів, потім потрібно вирішити проблему суддів, у яких завершився п’ятирічний строк повноважень, потім завершити кваліфікаційне оцінювання суддів.
Олексій Омельян вважає себе людиною, яка зможе працювати в команді, хоча особисто він не має досвіду роботи у великих командах, а судові справи розглядав тільки одноособово.
12:00 Володимир Луганський має досвід роботи в прокуратурі. Був головою Сєверодонецького міського суду.
У відставці – з 2020 року. Є діючим військовослужбовцем 10-ї огшбр, розвідник артилерійської групи бригади.
Дружина кандидата – суддя Луганського апеляційного суду. Донька кандидата працює юристом в ЄБРР і проживає в Лондоні.
Кандидат активно займається спортом. Є доктором філософії в галузі права. Спеціалізується на проблемах кримінального права. «Зараз я у розквіті сил, енергії і сил у мене дуже багато», - повідомив Володимир Луганський.
Кваліфікаційне оцінювання суддів кандидат у 2019 році не завершив, оскільки в день співбесіди з ним минулий склад ВККС втратив повноваження.
4 жовтня 2019 року Перша дисциплінарна палата ВРП притягнула Володимира Луганського до дисциплінарної відповідальності у виді попередження. Велика Палата ВС у 2020 році відмовила кандидату у скасуванні стягнення.
У червні 2020 року щодо кандидата була відкрита ще одна дисциплінарна справа у зв’язку з затягуванням строків розгляду справи (щодо ст. 130 КпАП). Потім Володимир Луганський звільнився у відставку.
«Відставка не була пов’язана з дисциплінарним провадженням, оскільки відповідну заяву про відставку я подав ще до відкриття цього провадження. За час моєї кар’єри на мене писали багато скарг, однак дисциплінарних проваджень щодо мене були одиниці», - розповів Володимир Луганський.
Також, кандидат притягався до адміністративної відповідальності, зокрема за проїзд під забороняючий знак «в'їзд заборонено». Володимир Луганський повідомив, що зазначений знак був непомітно розташований на дорозі.
Також, були штрафи щодо порушення швидкісного режиму.
Чимало питань до кандидата стосувалось майна, яке залишилось на окупованій території. Володимир Луганський зазначив, що всі угоди щодо нерухомості він укладав згідно з українським законодавством.
Кандидат повідомив, що у 2014 році йому довелося залишати Луганську область через територію РФ, майже без речей.
Суддя у відставці розповів, що розглядав справи щодо учасників незаконних збройних формувань і виносив відповідні вироки.
Також, він розповів, що є прихильником розгляду кримінальних проваджень безпосередньо в суді, а не дистанційно.
Щодо діяльності на посаді члена ВККС, кандидат розповів, що якщо не буде згодним з колегами, то буде складати окремі думки.
Першочергово, на думку судді у відставці, новому складу ВККС буде потрібно вирішити організаційні питання діяльності ВККС, налагодити роботу Секретаріату Комісії. Потім буде потрібно визначитись з пріоритетами - на думку кандидата, потрібно підвищувати якість суддівських кадрів, відновити кадрові процедури в судовій владі, завершити кваліфікаційне оцінювання, вирішити питання з повноваженням суддів - «п’ятирічок», а також повернути довіру до судової влади в цілому.
На думку кандидата, строки добору на посади суддів треба скоротити, конкурсні процедури повинні також відбуватися в чіткі та короткі строки, а кваліфікаційне оцінювання суддів треба інтенсифікувати.
«Перевищення швидкості на автомобілі я б іншому судді пробачив. Однак за кримінальні та корупційні правопорушення суддів потрібно негайно затримувати, навіть без згоди ВРП, щоб вони не змогли покинути країну», - розповів Володимир Луганський.
Він також розповів, що будучи суддею не носив з собою посвідчення судді, оскільки «Правий Сектор» в Луганській області вкрай неприязно ставився до суддів і проводив жорсткі обшуки суддів, якщо вони повідомляли про місце роботи під час зупинки.
Кандидат взагалі не користується соціальними мережами, на його думку, судді повинні обережно ставитись до соціальних мереж.
Суддя у відставці також розповів, що судді могли б коментувати та роз’яснювати ЗМІ сенс ухвалених ними рішень.
Звільнення у відставку у 2020 році кандидат пояснив бажанням якісно підготуватись до конкурсу на посади суддів апеляційних судів, який був оголошений ВККС у 2019 році.
На думку кандидата, проблемою України є те, що жодна судова реформа не була доведена до кінця. Для завершення судових реформ владі не вистачало політичної волі, а перешкодою були не зовсім продумані заходи в рамках реформ. До того, ж на думку кандидата, влада завжди прагнула у тій чи іншій мірі контролювати судову владу.
«Судову реформу потрібно нарешті завершити, судді повинні стати професійними та доброчесними», - зазначив Володимир Луганський.
Член ВРП Микола Мороз зазначив, що не зміг знайти інформації щодо захисту кандидатом ступені доктора філософії в галузі права в 2011 році в Міжрегіональній академії управління персоналом, інформації щодо наявності у Володимира Луганського диплома кандидата юридичних наук та фамілій голови та секретаря вченої ради, яка проводила захист.
Володимир Луганський повідомив, що кандидатом юридичних наук він не є, а є тільки доктором філософії в галузі права (дисертація стосувалася проблем ст. 382 КК (невиконання судового рішення)).
Втім, згадати номер та назву спеціальності, згідно з якою відбувся захист, кандидат не зміг, хоча й назвав своїх наукових керівників.
Член ВРП Сергій Бурлаков звернув увагу, що такий ступінь як «доктор філософії в галузі права» в Україні офіційно був запроваджений у 2014 році, тоді як Володимир Луганський отримав такий статус ще у 2011 році.
«Я захищався в Міжрегіональній академії управління персоналом та отримав відповідний диплом. Там були саме такі», - відповів Володимир Луганський.
Член ВРП Роман Маселко також зазначив, що чималу кількість справ щодо правопорушень за ст. 130 КпАП, Володимир Луганський закрив, зокрема через неналежне оформлення матеріалів.
Суддя у відставці втім пояснив таку практику великим навантаженням, внаслідок чого він не встигав розглядати всі «адмінки», до того ж правопорушники дуже часто намагались затягнути розгляд справ за ст. 130 КпАП.
Крім того, як повідомив Володимир Луганський, щодо певних нюансів справ по ст. 130 була відповідна практика Луганського апеляційного суду, яку потрібно було враховувати.
10:10 Перший кандидат - ЛУГАНСЬКИЙ Володимир Іванович, суддя Сєверодонецького міського суду у відставці, адвокат. Доповідач - член ВРП Алла Котелевець
Напомним, что ранее «Судебно-юридическая газета» сообщала, чем руководствовалась Конкурсная комиссия по отбору членов ВККС, когда определяла список из 32 лучших кандидатов.
Также «Судебно-юридическая газета» сообщала о доверенных лицах кандидатов на должности членов ВККС, которые предоставили им соответствующие рекомендации.
Кроме того, «Судебно-юридическая газета» сообщала, как в Высшем совете правосудия произошло распределение рекомендаций между членами ВСП.
Также, «Судебно-юридическая газета» проанализировала проблемные моменты конкурса на должности членов ВККС
Автор: Вячеслав Хрипун
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
