Заключение сделок с потерпевшими по пользованию автомобилями, уплата аренды в течение небольшого промежутка времени, последующее незаконное отчуждение этих транспортных средств, а также отключение на них системы GPS с целью невозможности их обнаружения потерпевшими свидетельствуют о незаконном завладении транспортными средствами путем обмана и злоупотребления доверием (статья 289 УК). Об этом указал в постановлении от 3 сентября 2024 года Кассационный уголовный суд Верховного Суда по делу №753/10007/15-к.
Обставини справи
Засуджений знаходив на сайтах мережі «Інтернет» оголошення про здачу в оренду автомобілів, під час зустрічей повідомляв володільцям транспортних засобів неправдиву інформацію про свій намір тимчасової оренди або подальшого придбання автомобілів, узгоджував умови та писав розписки, або ж підписував договори про взяття автомобілів в оренду чи про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Потерпілі, будучи введеними в оману, передавали засудженому належні їм автомобілі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від замка запалювання. Після заволодіння у такий спосіб транспортними засобами засуджений реалізовував їх іншим особам, передаючи при цьому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та комплект ключів.
Позиції судів
Суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили особу за частинами 2, 3 ст. 289, частинами 3, 4 ст. 358 КК.
Касаційний кримінальний суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. Колегія суддів ККС вказала, що системна поведінка засудженого, який через оголошення в інтернеті знаходив потерпілих, укладав з ними угоди щодо користування належними їм автомобілями, надалі, з метою формування у потерпілих помилкової впевненості в добросовісності його дій, невеликий проміжок часу сплачував оренду, попри заборону передавав транспортні засоби разом з документами на них та ключами іншим особам, безпосередньо вчиняв дії щодо незаконного відчуження переданого йому майна, а також дії, спрямовані на виявлення та відключення системи GPS з метою неможливості потерпілими виявити їх автомобілі, а після відчуження автомобілів уникав спілкування, зустрічей з потерпілими, на їх вимогу не надавав інформації стосовно реального знаходження транспортних засобів, запевняючи, що не варто турбуватися, він поверне автомобілі, або ж просто зникав та відключав телефон, свідчить про те, що дії останнього були спрямовані на підготовку, вчинення та приховування злочинів та були обумовлені формою реалізації незаконного заволодіння транспортними засобами шляхом обману та зловживання довірою.
Та обставина, що засуджений особисто підписував підроблені довіреності, з метою оформлення передоручення звертався до приватних нотаріусів з підробленими документами, під час оформлення договору-продажу представився як представник власника транспортного засобу, шукав можливості виявити та відключити на орендованих ним автомобілях систему GPS-моніторингу (з деякими автомобілями це вдалося зробити) та, будучи повідомленим деякими потерпілими про викриття ними злочинних дій, вчинених щодо орендованих засудженим автомобілів, та про звернення потерпілих до правоохоронних органів, й надалі шукав орендодавців, брав у них транспортні засоби в користування, які також у подальшому було незаконно реалізовано, спростовує версію засудженого щодо його необізнаності про злочинні плани іншими особами, а також стосовно законності його дій, котрі полягали лише у отриманні автомобілів у користування виключно для створення приватного підприємства з приватних перевезень, та навпаки свідчить про зворотне.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
