Как известно, 15 октября на подпись Президенту был направлен законопроект 11379-д о запрете мобилизации мужчин до 25 лет. Закон был принят Верховной Радой 9 октября. Впрочем, закон не подписан и, соответственно, в силу не вступил.
Мобилизационный возраст составляет 25 лет. Впрочем, ТЦК в некоторых случаях мобилизовали мужчин до 25 лет, ранее признанных ограниченно годными. Дело в том, что одно время после установления статуса «ограниченно годный» они попадали на учет именно как военнообязанные. Согласно закону об отмене статуса ограниченно годных, эти мужчины подлежат повторному медосмотру с целью определения годности. Если они годны и стоят на учете как военнообязанные, соответственно, их могут мобилизовать, несмотря на возраст менее 25 лет. Соответствующие случаи мобилизации уже имели место.
Со своей стороны депутаты предложили вместе с принятием закона 11379-д о запрете мобилизации до 25 лет, принять и решение об увольнении с военной службы тех мужчин, кого успели мобилизовать. Однако эта идея не нашла поддержки у Минобороны.
Один из этой категории мужчин, 23-летний парень, которому ТЦК отказал в предоставлении отсрочки по основаниям обучения и направил повестку о явке, подал в суд заявление об обеспечении иска, которое 8 ноября рассмотрел Львовский окружной административный суд (производство №ЗД/380/34/24).
Так, у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви чоловік просив заборонити ТЦК вчиняти дії щодо його призову на військову службу до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі за його позовом до Міністерства освіти та науки і до ДП «Інфоресурс».
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову, заявник зазначав, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин, як здобувач освіти, який навчається за денною формою навчання.
Проте ТЦК відмовлено у наданні відстрочки у зв`язку з тим, що надана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 18.09.2024 містить інформацію про порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону «Про освіту».
Заявник повідомляє, що у зв`язку з наведеним, ним буде підготовлено позов до Львівського окружного адміністративного суду про зобов`язання МОН та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти – Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Крім того, заявник зазначає, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу – військовослужбовці. А тому, на переконання заявника, якщо його буде призвано на військову службу, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Також повідомив суд, що йому виповнилося 23 роки, він був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
9.10.2024 Верховна Рада прийняла законопроект №11379-д (про який ми згадували на початку – прим. ред.) «Про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку», де упродовж дії воєнного стану, військовозобов`язані, які на день набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX перебували на військовому обліку військовозобов`язаних як такі, що за станом здоров`я визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ними 25-річного віку. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою». 15.10.2024 даний законопроект направлено на підпис Президенту, проте, станом на сьогодні він не підписаний Президентом України.
Отже, на думку заявника, сукупність наведених обставин та наявність повістки на 11.11.2024 у ТЦК вказує на наявність реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та існування об`єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Що вирішив суд
Як зазначив суд, суд враховує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
В силу пункту 1 Положення про ТЦК №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який триває і дотепер.
Отже, виконання громадянами України, придатними до військової служби, в період дії воєнного стану свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни як і дії відповідних державних органів щодо забезпечення виконання відповідних завдань, урегульовано законом, а тому за загальним правилом не вважається безпідставними.
У той же час як на вагому обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що порушено право заявника на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як студента, який навчається на денній формі навчання та здобуває ступінь освіти «молодший бакалавр».
Однак, з цього приводу слід зауважити, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак порушеного права, протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки встановлення ознак порушеного права та встановлення протиправності рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Суд звертає увагу й на те, що розгляд справи по суті – це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову – це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
До того ж, заявником не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що третя особа вживає заходів, спрямованих на його мобілізацію, згідно з наявною в матеріалах справи повісткою, позивачу запропоновано 11.11.2024 о 10:00 год з`явитися до третього відділу ТЦК для уточнення облікових даних та проходження ВЛК, що додатково свідчить про необґрунтований та передчасний характер поданої заяви.
Крім того, суд зазначив, що пунктом 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) ТЦК зі заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
«З наведених положень висновується, що сам факт прийняття Комісією рішення про відмову у наданні відстрочки сам по собі не зумовлює призову особи на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і цьому обов`язково передує направлення військовозобов`язаного на медичний огляд для визначення ступеню його придатності до військової служби. Проте, доказів проходження заявником ВЛК та придатності до військової служби матеріали заяви не містять» - зазначив суд.
Отже, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незворотні зміни у правовому становищі позивача, а ймовірність існування ризику, у зв`язку з яким і мали б, на його думку, вживатися заходи забезпечення позову, не підтверджується належними й допустимими доказами.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання, що у задоволенні заяви належить відмовити.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
