Закон 3460-IX, как закон о государственном бюджете, не может приостанавливать действие закона о государственной службе 889-VIII или каким-либо образом изменять определенное в законе о государственной службе правовое регулирование отношений, связанных с выплатой надбавки за выслугу лет.
В связи с этим с 1 января 2024 года указанная надбавка за выслугу лет должна выплачиваться с учетом требований статьи 52 закона о государственной службе – на уровне 3% должностного оклада государственного служащего за каждый календарный год стажа государственной службы, но не более 50% должностного оклада.
На это указал 30 мая 2025 года Верховный Суд по результатам рассмотрения дела №240/7215/24 как образцового.
Обставини справи
Наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у 2019 році позивачці – головному спеціалісту із забезпечення зв`язків із ЗМІ суду, як такій, що має стаж державної служби 17 років, з 2.12.2019 було установлено надбавку за вислугу років у розмірі 50% від посадового окладу.
Наказом суду від 19.01.2024 держслужбовцям суду установлено надбавку за вислугу років на держслужбі на рівні 2% посадового окладу за кожен календарний рік стажу держслужби, але не більше 30% посадового окладу з розрахунку стажу держслужби станом на 1.01.2024.
З констатуючої частини вказаного наказу вбачається, що його було видано на підставі пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 3460-IX.
Розпорядчою частиною наказу позивачці, із розрахунку стажу державної служби тривалістю 21 рік та один місяць, визначено надбавку за вислугу років на 2024 рік на рівні 30%.
Не погоджуючись з указаним наказом, головний спеціаліст суду звернулася з позовом до суду, ТУ ДСА в Житомирській області з вимогами:
- визнати протиправними дії керівника апарату суду щодо винесення наказу від 19.01.2024 у частині встановлення позивачці на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу станом на 1.01.2024;
- скасувати наказ керівника апарату у частині встановлення на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30% посадового окладу;
- зобов`язати ТУ ДСА провести нарахування та виплату надбавки за вислугу років з 1.01.2024, відповідно до наказу виконуючого обов`язки керівника апарату від 2.12.2019 про встановлення надбавки за вислугу років позивачці, із урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
На обґрунтування позову позивачка зазначає, що оскаржуваним наказом їй було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, що обчислена з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 3460-IX, положення якого не узгоджуються зі змістом ч. 1 статті 52 Закону «Про державну службу» 889-VIII.
Так, Законом 889-VIII визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу. Водночас пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону 3460-IX визначено, що в 2024 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу держслужбовця за кожний календарний рік стажу, але не більше 30% посадового окладу.
У позові позивачка наполягає на тому, що:
- закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами, а Верховна Рада не повноважна під час прийняття закону про Державний бюджет включати до нього положення про внесення змін до чинних законів, зупиняти дію окремих законів та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами правове регулювання суспільних відносин;
- відповідно до ч. 1 статті 150 Закону «Про судоустрій і статус суддів» оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих судів регулюються нормами законодавства про держслужбу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон 889-VIII;
- Закон 889-VIII в частині оплати праці держслужбовців є спеціальним відносно до Закону 3460-IX. У випадку існування колізії між нормами загального і спеціального законів застосуванню підлягає норма спеціального закону (lex specialis derogat generali).
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16.09.2024 надійшло подання Житомирського окружного адміністративного суду про розгляд цієї справи №240/7215/24 як зразкової.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Спір у справі №240/7215/24 виник у зв`язку із встановленням позивачці на 2024 рік надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, що обчислена з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, положення якого не узгоджуються зі змістом ч. 1 статті 52 Закону 889-VIII, на підставі якої вказана надбавка позивачці нараховувалася та виплачувалася до 1.01.2024.
Так, статтею 52 Закону 889-VIII визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
Саме на підставі цього положення наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 2.12.2019 позивачці як такій, що має стаж державної служби 17 років, з 2.12.2019 було установлено надбавку за вислугу років із розрахунку 50% від посадового окладу.
1.01.2024 набрав чинності Закон №3460-IX, пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що в 2024 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу, а норми Закону 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону 3460-IX.
Беручи до уваги встановлений в Законі 3460-IX порядок нарахування держслужбовцям у 2024 році надбавки за вислугу років, оскаржуваним наказом її розмір позивачці був установлений на рівні граничних 30% посадового окладу.
Судом установлено, що введені Законом 3460-IX з 1.01.2024 особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці держслужбовців.
Ключові аспекти цієї реформи сформульовано в Концепції реформування системи оплати праці держслужбовців, затвердженій розпорядженням Кабміну №622-р, що є частиною Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабміну №474.
Стратегією було визначено пріоритетність завдань з реалізації положень Закону 889-VIII стосовно реформування системи оплати праці державних службовців, зокрема підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, посилення ролі сталої частки (посадового окладу) в структурі заробітної плати державних службовців.
Зміни в підходах до оплати праці держслужбовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2% за кожен рік стажу, але не більше 30% посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема виконанням програми ЄС «Ukraine Facility Plan», й не пов`язані з необхідністю збалансування держбюджету, зокрема у зв`язку з уведенням воєнного стану.
Результатом упровадження вказаної реформи стало зростання посадових окладів державних службовців у порівнянні з 2023 роком. Так, відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, що затверджена постановою КМУ від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (зі змінами), посадовий оклад головного спеціаліста органу, юрисдикція якого поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, був встановлений на рівні 5 600 грн.
Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, що затверджена постановою КМУ від 29.12.2023 №1409, посадові оклади головних спеціалістів, залежно від рівня, становили: 8 591 грн – для IХ (початкового) фахового рівня, 9 880 грн – для VIII (середнього) рівня, 11 362 грн – для VII (вищого) рівня.
Таким чином, внаслідок реформи оплати праці державних службовців їхні посадові оклади, які є основою для нарахування інших надбавок та стимулюючих виплат, зокрема й надбавки за вислугу років, збільшилися.
Водночас, запроваджуючи реформу оплати праці державних службовців шляхом вміщення основних положень про неї до Закону 3460-IX, змін до Закону 889-VIII, який є базовим у регулюванні відносин, пов`язаних з проходженням державної служби, зокрема й оплати праці, законодавець не вніс. Стаття 52 Закону 889-VIII, яка передбачала іншу формулу розрахунку надбавки за вислугу років (3 відсотки за кожен рік, але не більше 50%), залишилася чинною.
Надаючи відповідь на аргументи позову в частині того, яка норма повинна застосовуватися до відносин нарахування надбавки за вислугу років державним службовцям з 1.01.2024, Суд зазначає, що питання правових наслідків ревізії Законами про Державний бюджет соціально-економічних прав осіб, установлених в інших Законах України (без унесення до них відповідних змін), неодноразово було предметом оцінки КСУ.
Законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство – похідний від нього характер.
У Рішенні №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна Законом про Державний бюджет обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання не допускається.
Отже, спосіб, у який законодавець реалізував реформу оплати праці державних службовців, утворив протиріччя у законодавстві (унаслідок існування двох законів, які по-різному регулюють одні й ті самі відносини) і призвів до фактичного обмеження передбаченого в Законі 889-VIII розміру надбавки за вислугу років державним службовцям, що, виходячи з рішень КСУ, суперечить Конституції.
Досліджуючи спірні правовідносини, ВС зазначає, що Закон про Державний бюджет - це закон, який затверджує Державний бюджет та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, тобто є загальним законом (lех generalis). Відповідно до статті 150 Закону 1402-VIII оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих судів регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених Законом 1402. Законом, що визначає правовий статус державного службовця та регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, є Закон 889-VIII (lex specialis).
Таким чином, у спірних правовідносинах Закон 889-VIII, хоча і був прийнятий раніше за Закон 3460-IX, є спеціальним законом.
Сформульовані КСУ загальноправові принципи подолання колізій між нормативно-правовими актами однакової юридичної сили закріплено і в Законі «Про правотворчу діяльність» №3354-IX, який набрав чинності 20.09.2023, але буде введено в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, статтею 66 якого передбачено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:
1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті);
2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.
Ураховуючи, що після 1.01.2024 норми спеціального Закону 889-VIII не зазнали змін в частині порядку обчислення надбавки за вислугу років, а Закон 3460-IX, виходячи з його мети, не може зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, нарахування державним службовцям у 2024 році надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог статті 52 Закону 889-VIII – на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
Як установлено Верховним Судом, станом на 1.01.2024 стаж державної служби позивачки становив 21 рік та 1 місяць. Виходячи з передбаченого у статті 52 Закону 889-VIII порядку нарахування надбавки за вислугу років її місячний розмір у 2024 році мав становити 50% посадового окладу.
Отже, наказ Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 у частині встановлення їй на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30% посадового окладу, виходячи з норм абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, є протиправним та підлягає скасуванню.
Беручи до уваги, що у 2024 році виплата позивачці надбавки за вислугу років була протиправно обмежена внаслідок застосування до спірних правовідносин абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання ТУ ДСА в Житомирській області провести їй, державному службовцю Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років за 2024 рік відповідно до статті 52 Закону 889-VIII – у розмірі 50% посадового окладу за кожен місяць 2024 року.
Вимоги позивачки про визнання протиправними дій керівника апарату щодо винесення наказу від 19.01.2024 у частині встановлення на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі, задоволенню не підлягають як такі, що охоплюються попередніми вимогами, які задоволені Судом.
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
За результатом розгляду справи №240/7215/24 як зразкової Верховний Суд дійшов висновку, що Закон 3460-IX як Закон про Державний бюджет України не може зупиняти дію Закону 889-VIII та/або будь-яким чином змінювати визначене у Законі 889-VIII правове регулювання відносин, пов`язаних із виплатою надбавки за вислугу років, у зв`язку з чим з 01.01.2024 вказана надбавка має виплачуватися з урахуванням вимог статті 52 Закону 889-VIII - на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
ОЗНАКИ ТИПОВИХ СПРАВ
Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, є такі:
- позивачем є державний службовець місцевого загального суду, якому з 1.01.2024 встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX – на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу.
- відповідачі – місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону 3460-IX, та територіальне управління ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору – розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок застосування до питання обчислення надбавки за вислугу років на державній службі абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX;
- предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 % посадового окладу; та зобов`язання територіальне управління ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону 889-VIII на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
Обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
