Обов’язок встановити індивідуальні прилади обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем, який належить до такої категорії споживачів природного газу, як населення, покладено на газорозподільні організації. Таких споживачів не зобов’язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів обліку та робіт з їх встановлення, оскільки відповідне фінансування уже закладено в тариф на оплату спожитого газу відповідно до ст. 6 Закону України від 16 червня 2011 року №3533-VI «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Фізичні особи звернулися до суду з позовом до ПАТ «Криворіжгаз» про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у квартирах кожного з позивачів як побутових споживачів за рахунок ПАТ «Криворіжгаз». Вони також просили визнати, що пропозиція ПАТ «Криворіжгаз» про встановлення загального вузла обліку природного газу, зняття показань загальнобудинкового вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам ст. 6 Закону України №3533-VI.
Встановлено, що позивачі є побутовими споживачами природного газу, а відповідач — оператором газорозподільної мережі, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреб фізичних осіб у забезпеченні газопостачанням. Позивачі приєдналися до Типового договору постачання природного газу на невизначений строк, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за таке споживання. У встановлених тарифах на газопостачання були передбачені витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу. ПАТ «Криворіжгаз» зобов’язане надавати оплачені позивачами послуги, у тому числі відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №3533-VI зобов’язане забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 1 січня 2018 року, оскільки розгляд справи по суті завершився до внесення змін щодо строку встановлення лічильників таким споживачам.
Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує їх права як споживачів. З урахуванням вимог ст. 5 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів», ст. 2 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним. Саме на суб’єкт господарювання — газорозподільну організацію покладений обов’язок встановлення лічильників газу для населення та лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов’язку на споживачів є неправомірним.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВС роз’яснив за яких умов можливе примусове виселення. Постановою Верховного Суду від 03.10.2018 року по справі №682/139/17-ц про виселення з житлового будинку, було скасовано рішення другої інстанції та залишено в силі рішення першої інстанції яким у задоволені позовних вимог відмовлено.
Крім того, якщо учасник ДТП не має автоцивілки, оскільки за законом є пільговиком та звільнений від такого обов’язку, потрібно обов’язково викликати на місце події поліцію. Натомість складання європротоколу у згаданому випадку не буде підставою для отримання страхового відшкодування. Такий висновок зробив Верховний Суд.
