Свобода віросповідання не допускає надання державою переваг одній церкві при утиску в реалізації прав іншої. Це підтвердив ЄСПЛ у рішенні у справі «Ставропігійний монастир святого Іоанна Златоуста проти колишньої Югославської Республіки Македонія», яке оприлюднене на сайті ЄСПЛ, передає «ECHR.Ukrainian Aspect».
На території колишньої Югославської Республіки Македонія діяли дві православні церкви: македонська, яку підтримувала влада (але яка при тому іншим православним світом уважалася розкольницькою), і канонічна церква, що підпорядковувалася Сербському патріархату.
Через це утворення Ставропігійного монастиря святого Іоанна Златоуста, у статуті якого засновники прописали невизнання македонської церкви, зіткнулося із проблемами під час реєстрації. Для відмови у легалізації знайшли такі підстави, як невідповідність конституції та галузевому регуляторному акту, а також відсутність монастиря як форми організації релігійного осередку. Ченці оскаржили відмову, адже орган реєстрації не надав інформації щодо недоліків, які слід було усунути для легалізації організації.
У конституційному суді також відхилили скаргу на тій підставі, що вона направлена від імені релігійної громади й не стосується захисту прав та свобод фізичної особи, а відтак, не відноситься до компетенції конституційного суду.
Тоді монастир звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на порушення статей 9 та 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині відмови в реєстрації монастиря. Заявники вважали це порушенням принципу релігійного плюралізму.
У Страсбурзі звернули увагу на прогалини у національному законодавстві, оскільки поняття «монастир» як організаційно-правова форма не порушувала чинні правила (в статуті визначалася діяльність монастиря як релігійної громади).
Аргументи представника уряду щодо наявної загрози свободи релігійних організацій через створення монастиря високі судді не сприйняли, адже вони були не обгрунтовані. Навпаки, мало бути вирішене питання про порушення прав ченців монастиря через утиски за релігійні погляди.
З цього ЄСПЛ зробив висновок, що заборона реєстрації порушувала конвенційні гарантії, та присудив справедливу сатисфакцію у розмірі 3 тис. євро.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Європейський суд з прав людини визначився з порядком обробки тисяч заяв від осіб, які подали скарги проти України або Росії, або проти обох країн у зв'язку з конфліктом на сході України.
