Велика палата Конституційного Суду України 10 вересня розглянула на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження справу за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698–VII зі змінами (далі – Закон).
На відкритій частині пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Литвинов виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Він поінформував, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, окремі положення Закону, а саме:
– абзацу першого частини першої статті 1 у частині визначення Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро) державним правоохоронним органом;
– частини другої статті 1, частини першої статті 6, пункту 1 частини третьої, абзацу другого частини дев’ятої статті 7, другого речення абзацу другого частини шостої статті 26, частини другої статті 31 у частині закріплення повноважень Президента України утворювати Національне бюро, призначати на посаду та звільняти з посади Директора Національного бюро, визначати трьох членів комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро (далі – Конкурсна комісія), призначати на посаду Директора Національного бюро одного з відібраних Конкурсною комісією кандидатів, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю, затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.
Автори клопотання стверджують, що оспорювані положення Закону суперечать статтям 6, 8, 19, 85, 106, 113,116 Конституції України.
Обґрунтовуючи свою позицію народні депутати вказують, що статтями 113, 116 Основного Закону України виключно Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує, зокрема, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, здійснює заходи щодо забезпечення громадського порядку, боротьби зі злочинністю. Водночас за функціональним призначенням і визначеними обов’язками Національне бюро має усі ознаки органу виконавчої влади. Законодавець, уповноваживши Президента України утворити Національне бюро, порушив положення статті 19 та 85 Основного Закону України, та фактично підпорядкував Національне бюро Президенту України, що суперечить засадничим положенням статей 113, 116 Конституції України.
На думку авторів клопотання, підпорядкування Національного бюро Президентові України є проявом безпосереднього втручання в систему органів виконавчої влади, що може призвести до поступової та завуальованої зміни балансу влади. «Обсяг та межі повноважень Президента України визначаються виключно Конституцією України і не можуть бути розширені законом або іншими нормативними актами», — зазначається в поданні.
Народні депутати України стверджують, що оспорювані норми Закону не відповідають принципу самостійності органів законодавчої та виконавчої влади у здійсненні покладених на них повноважень як фундаментальної основи конституційного ладу в країні та порушують основи правового порядку в Україні.
Суддя-доповідач також повідомив, що Судом направлено звернення щодо висловлення позиції стосовно питань, порушених у конституційному поданні, Президентові України, Голові Верховної Ради України, Генеральному прокуророві, Прем’єр-міністрові України та комітетам ВРУ з питань антикорупційної політики, правової політики, правоохоронної діяльності.
З метою окреслення наукових підходів для вирішення порушених у конституційному поданні питань, запити направлено також до Донецького національного університету імені Василя Стуса, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Одеська юридична академія», Національному університету «Києво-Могилянська академія». Крім того, з відповідним запитом Суд звернувся до неурядової організації – Центру політико-правових реформ.
Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, зокрема: представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів України Григорія Мамку, Василя Німченка, Антоніну Славіцьку, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Ольгу Совгирю та представника Президента України у Конституційному Суді України Федора Веніславського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження — Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич, Міністр юстиції України Денис Малюська, перший заступник Генерального прокурора Роман Говда, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук, Голова Національного агенства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков, керівник Юридичного управління Національного антикорупційного бюро України Ігор Ярчак.
Крім того, Суд заслухав заключні виступи учасників конституційного провадження.
Після визнання Великою палатою Суду дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання завершеним Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Міністр юстиції під час засідання КСУ розповів, чому зміна моделі створення НАБУ потребує погодження не лише в українській владі.
Також ми писали про позицію Федіра Веніславського щодо того, яким має бути статус НАБУ та які зміни готуються до Конституції.
Окрім того, представник Зеленського у КСУ закликав Суд залишити НАБУ у системі правоохоронних органів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
