Юридична особа звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконними дії народного депутата України щодо втручання в її господарську діяльність.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у відкритті провадження у справі, зазначивши, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При ухваленні відповідних рішень суди виходили з того, що народні депутати не наділені владними управлінськими функціями, а отже, зазначений спір як за суб'єктним, так і за предметним складом має приватноправовий характер та не стосується захисту прав особи у сфері публічно-правових відносин.
Із такими висновками погодилась і Велика Палата Верховного Суду, зауваживши, що народний депутат не є ані посадовою, ані службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а тому не може бути відповідачем як суб’єкт владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління.
Водночас народний депутат може нести відповідальність як фізична особа та бути стороною у справі, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, ВП ВС констатувала, що зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, натомість права позивача можуть бути захищені шляхом звернення до загального місцевого суду, який розглядає справи, що виникають із цивільних правовідносин.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/8777/18 (провадження №11-1420апп18).
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про зведений дайджест судової практики ВП ВС.
