Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії голови та старшого інспектора ліквідаційної комісії Черкасирибохорони суб’єктів владних повноважень щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення та подання відповідних матеріалів до суду.
Цьому позову передувало визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та подальше скасування судом апеляційної інстанції відповідного рішення за відсутністю події та складу правопорушення.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, частково задовольнив вимоги позивача, натомість апеляційний суд закрив провадження у справі, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст.19 КАС України, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжує правових наслідків для позивача та не порушує його права. Отже, окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності такі протоколи не оскаржуються.
Враховуючи наведене, ВП ВС погодилась із висновками суду апеляційної інстанції про те, що таку позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №712/7385/17 (провадження №11-1434апп18).
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВП ВС роз’яснила, які спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
