П'ятий рік поспіль природоохоронні громадські організації стурбовані тим, що відбувається з головною рікою країни, передає biznesoblast.com.
Досі немає державної програми з розчищення столичної акваторії Дніпра. Тому Асоціація рибалок України, водно-моторний клуб «Видубицький», Асоціація човнярів Київщини, водно-моторний клуб «Фенікс», ГО «Україна. Воля. Життя», ГС «Ми Українці» скликали прес-конференцію «Пішки по Дніпру. Хто вбиває головну річку України?», на яку запросили представників Мінприроди, Агентства водного господарства України, Держекоінспекції, КП«Плесо», Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експертів Національної екологічної Ради України.
Громадськість б'є на сполох через жахливий стан головної водної артерії України. Екологія річки Дніпро опинилася під серйозною загрозою.
Найбільша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з'явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами.
Однією з причин обміління річки є втрата власної течії, що так само відбилося і на якості річкової води. Не варто забувати, що 2/3 населення країни п'ють воду з Дніпра.
«Перегородили Дніпро греблями, найбільшу річку Європи позбавили власної течії, вона не може змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками і сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні й хімічні гіганти... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва — зазначив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. — Береги хаотично забудовують, знищують природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови... Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води. Земснаряди розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, міняючи русло Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє... Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім...»
У Дніпро впадає сотні малих річок. Вони, як вени, своїми водами наповнюють і вдихають життя у Дніпро. Не має сенсу лікувати головну аорту — Дніпро, при цьому забуваючи про малі річки. А ось з ними справді біда. Ніхто не займається ними. За роки незалежності з карти України зникло понад 10 тисяч малих річок. У них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли впритул до водойм, і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. Пестициди й інша хімія випалюють все живе в водоймах. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні.
За даними національної Гідрометслужби, концентрація низки токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.
Не тільки Дніпро, але і всі інші водні об'єкти України забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами і іншими небезпечними «дарами» цивілізації.
У 2018 році в водойми України було скинуто понад 2 млрд. 80 млн кубометрів стоків. З них 1/3 — це не очищені або недостатньо очищені води.
«З них — 584 млн куб. м скидів здійснили підприємства з ТОП-100 головних забруднювачів. У першу десятку забруднювачів водних об'єктів увійшло 4 гірничо-металургійні та 6 комунальних підприємств. Серед основних забруднювачів водних об'єктів лідирують меткомбінат «Азовсталь» (140 млн м3), ПАТ «Дніпровський меткомбінат» (71 млн м3) і ВАТ «Запоріжсталь» (54 млн м3)», — акцентували в Асоціації рибалок України.
Проблема зі стічними водами по всій Україні. І Київ, навіть зі своїм мільярдним бюджетом, не є винятком. Фактично столичні комунальні служби не очищують свої стоки (Головний забруднювач столичної акваторії Київводоканал. За приблизними підрахунками, він скидає на рік близько 500 млн куб. метрів стоків). А скільки років не проводиться реконструкція Бортницької станції аерації? Ну а про те, що стікає ливневками в Дніпро, можна писати кримінальні романи.
Згідно з українським законодавством, порушникам, які забруднюють наші водойми, загрожує штраф в розмірі 1700-3400 грн, що не відлякує порушників. Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогою модернізацією або будівництвом нових очисних споруд.
Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто у величезних масштабах отруює або розкрадає річку.
Для України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно боротися з отруєнням наших річок, збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.
У Києві близько двох тисяч авто мийок. Фактично всі вони врізані в зливові каналізації, за якими без всяких очисних споруд відходи діяльності автомийок потрапляють в Дніпро.
Фактично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченій фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. У результаті починаються масові замори риби, а вода загниває. Восени вся ця маса гниючих водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її в болото.
Дніпро цвіте, заростає і міліє.
«Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017 році виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися, — розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України. — Вважається що площа Київського водосховища — 922 км2. Насправді замулювання водосховища і його заростання призвели до того, що значна частина акваторії втрачена».
«Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське — 823,7 км2, Канівське — 513,7, Кременчуцьке — 2 090,1, Дніпродзержинське — 526,1, Дніпровське — 300,0, Каховське — 2 131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді», — каже вчений.
Через те, що Дніпро зарегульований, швидкість течії на його величезних ділянках — усього 10 см в секунду, тобто в 10 разів нижче, ніж, наприклад, в Десні. Це говорить про те, що течії фактично немає, і твердий осад не рухається — він осідає.
За всі роки експлуатації каскаду Дніпровських водосховищ рівень піднявся на три метри. Якщо говорити про столичну акваторію, то між Києвом і Ржищевом залягло не менше 80 млн кубів твердого стоку. Тобто все, що принесла Десна, лежить там.
Зараз мілини займають 30% дніпровського басейну. Притому що критичною масою вважається 15%.
«Здається, є рішення цієї проблеми — земснаряди. Але сьогодні їх використовує бізнес в суто особистих цілях. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж» — говорить директор ВСФК «Видубицький» Володимир Стріла.
Сьогодні немає прозорих умов для роботи фірм, що займаються розчищенням річок. Усе в тіні. Тому фактично всі земснаряди на наших водоймах працюють напівлегально.
Головну річку України перетворюють в піщаний кар'єр. Тому річка міліє.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Києві відкрили новий пляж для відпочинку.
Також ми писали, що на одеському пляжі з’явилися отруйні скати.
