Нацбанк за 2020 рік отримав близько 130 скарг від громадян про арешт коштів на їхніх рахунках. Мова йде про рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога чи інші передбачені законодавством соціальні виплати. А причинами арешту коштів могла бути кредитна заборгованість, несплачені штрафи, аліменти тощо. Але чи має банк право на арешт?
У своїх скаргах споживачі називають рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія тощо, «спеціальними». Так, вони апелюють до законів, що забороняють накладати арешт на кошти, які перебувають на таких рахунках. У НБУ відповіли, чи має право банк на арешт коштів на такому рахунку.
Чи має банк право на арешт коштів, якщо я маю кредитний борг, неоплачені штрафи, аліменти чи інші зобов’язання?
Так, арештувати кошти можуть через кредитний борг, неоплачені штрафи, заборгованість зі сплати аліментів чи штрафів.
Коли ви підписуєте кредитний договір, то берете на себе зобов’язання про погашення кредиту разом із комісіями та відсотками за користування. Якщо ви порушите ці умови, то фінансова установа має право звернутися до державного чи приватного виконавця та суду, які можуть арештувати кошти на ваших рахунках.
Законність арешту коштів має підтверджувати постанова виконавця про арешт коштів боржника. Вона виноситься, наприклад, на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду.
Чи має банк право на арешт рахунку із зарплатою, пенсією чи соцвиплатами?
Так, рахунок, який відкривається для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. На нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення: заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати. Тому, якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено цілком законно.
Арешт не може бути накладений на окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень. У такому випадку банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
Але стягнення з цільових виплат боржника можуть здійснювати підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо. Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50 відсотків. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець вже утримав кошти на погашення боргу.
Чи має банк право на арешт спеціального рахунку?
Ні, не має. Однак, рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія тощо не є «спеціальними».
Спеціальні рахунки — рахунки, відкриті згідно зі статтями 15-1 Закону України «Про електроенергетику», статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».
Простими словами, спеціальні рахунки — це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.
Що робити у випадку арешту цільового рахунку?
Необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.
Якщо виконавча служба не знімає арешт із коштів, варто оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.
Зі свого боку Нацбанк радить уникати першопричини арешту — заборгованостей. Якщо ви опинились у ситуації, коли не в змозі гасити кредит, необхідно звернутися до банку чи фінансової установи, з якою у вас укладений кредитний договір. Варто домовитися про реструктуризацію боргу – індивідуальний зручний для вас план виплат без нарахування зайвих процентів, пені та штрафів.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що робити, якщо на вас оформили кредит без вашого відома.
Також ми писали, як потрібно діяти, коли колектори починають надсилати погрози.
Додамо, що колекторам обмежать коло способів впливу на боржників.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
