У Євросоюзі заговорили про запровадження обмежень на кількість дітей, які можуть бути зачаті від одного донора сперми. Із такою ініціативою виступили Швеція та Бельгія. Причина —ризики інцесту й спадкових хвороб. Про це повідомляє Politico.
Останніми роками в Європі стрімко зростає кількість народжень за допомогою донорських клітин — на тлі падіння народжуваності та зростання доступу до допоміжних репродуктивних технологій, зокрема для самотніх жінок і ЛГБТ-пар. Водночас багато країн стикаються з нестачею місцевих донорів, тож клініки все активніше імпортують донорський матеріал з-за кордону — нерідко від одних і тих самих донорів.
У більшості країн ЄС існують національні обмеження на кількість дітей від одного донора — від одного в Кіпрі до десяти у Франції, Греції, Італії та Польщі. Але ці обмеження не поширюються на міжнародні постачання, що створює ризик, коли одна людина може мати десятки або навіть сотні біологічних дітей у різних країнах.
Швеція, заручившись підтримкою Бельгії, підняла це питання на рівні міністрів ЄС. Мета — уникнути випадків, коли донорські діти, не знаючи про родинний зв’язок, можуть вступити у стосунки або передати спадкові захворювання своїм нащадкам.
«Це питання надто довго ігнорували», — цитує Politico бельгійського чиновника, який наполягає на встановленні міжнародного ліміту.
Шведська Рада з медичної етики почала вивчати проблему після журналістського розслідування, яке показало: донор із місцевої клініки міг стати батьком понад 50 дітей у різних країнах. Хоча в самій Швеції діє обмеження — не більше шести пар для одного донора, на експорт це правило не поширюється, і клініки активно цим користуються.
Крім ризику інцесту, експерти звертають увагу на медичну небезпеку. У нещодавньому випадку донор, який передав рідкісну мутацію гена TP53 (що спричиняє рак), став батьком щонайменше 67 дітей, з яких у десяти вже діагностовано онкозахворювання.
Хоча кріобанки стверджують, що ретельно перевіряють здоров’я донорів, виявити всі потенційні генетичні загрози неможливо. «Не можна виявити все, навіть при скринінгу. Це утопія», — пояснив Пітер Ріслев, керівник датської консультаційної компанії з питань фертильності.
Деякі кріобанки самостійно встановлюють добровільні обмеження. Наприклад, фігурант згаданого розслідування мав формальну межу — не більше 25 сімей. Але це не завадило, щоб у результаті в нього було понад 50 дітей. Часто батьки-реципієнти навіть не знають, скільки у їхньої дитини може бути генетичних братів і сестер.
Згідно з даними, найбільші кріобанки Європи дозволяють одному донору забезпечити до 75 сімей, що потенційно означає сотні дітей від однієї особи. Наприклад, у Нідерландах відомий випадок, коли донор мав 550 нащадків і отримав довічну заборону на подальші пожертви.
Ці практики викликають дедалі більше критики не лише з етичної, а й з психологічної точки зору. Завдяки тестам ДНК та соцмережам, донорські діти знаходять десятки, а іноді й сотні своїх генетичних родичів, що може бути травматичним. «Світ стає меншим, і люди швидше знаходять одне одного», — каже бельгійський представник.
Одне з рішень, яке обговорюють країни ЄС, — створення єдиного європейського реєстру донорів, а також заборона анонімного донорства. «Це питання права дитини знати своє походження», — підкреслюють у Бельгії.
Швеція разом із Норвегією, Фінляндією та Данією ще у березні закликали ЄС розпочати дискусію щодо єдиного підходу до донорства. Очікується, що дебати на рівні міністрів пришвидшать ухвалення рішень.
Попри те, що новий регламент ЄС щодо речовин людського походження (який набуде чинності з 2027 року) уніфікує стандарти, він не встановлює загального обмеження на кількість дітей від донора та не передбачає створення єдиного реєстру. Однак експерти сподіваються, що саме тепер Європа зробить перший крок до глобального регулювання.
«Сьогодні сперму експортують по всьому світу. Це не тільки європейське питання», — підсумовує Кароліна Естгрен зі Шведської ради з медичної етики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.