Міжнародний Суд ООН виніс консультативний висновок, у якому наголосив, що держави зобов’язані захищати людей від «нагальної та екзистенційної» загрози зміни клімату. Як повідомляє New York Times, це рішення стало знаковим моментом для глобального екологічного руху та країн, найбільш уразливих до наслідків кліматичних змін.
Це перший випадок, коли Міжнародний Суд ООН, найвищий судовий орган Організації Об’єднаних Націй, висловив офіційну позицію щодо зміни клімату. У одностайному висновку суд зазначив, що невиконання країнами заходів для захисту кліматичної системи може бути кваліфіковано як «міжнародно протиправне діяння». Суд також визначив захист довкілля «передумовою» для забезпечення прав людини та вказав, що державна підтримка видобутку викопного палива може порушувати ці принципи.
«Навколишнє середовище є основою людського життя, від якої залежить здоров’я та благополуччя як нинішнього, так і майбутніх поколінь», — заявив голова суду, суддя Івасава Юдзі.
Хоча консультативні висновки Міжнародного Суду ООН не мають механізмів примусового виконання, вони можуть значно вплинути на судові процеси в національних судах по всьому світу, а також на міжнародні переговори щодо кліматичної політики та фінансування. Запит на цей висновок надійшов від Генеральної Асамблеї ООН після багаторічної кампанії, ініційованої студентами-юристами з Вануату та інших тихоокеанських островів. У грудні 2022 року відбулися двотижневі слухання, під час яких понад 100 країн, організацій і експертів висловили свої позиції, сподіваючись вплинути на рішення суду.
Судді, які працюють у Гаазі та відомі як Всесвітній суд, розглядали два ключові питання: які зобов’язання мають держави за міжнародним правом і договорами для захисту кліматичної системи від викидів парникових газів, і які правові наслідки настають у разі завдання значної шкоди через їхні дії чи бездіяльність.
Великі виробники викопного палива, зокрема США та Саудівська Аравія, стверджували під час слухань, що Паризька угода 2015 року, за якою країни домовилися скорочувати викиди парникових газів, є достатньою для боротьби зі зміною клімату. Позицію США було представлено наприкінці адміністрації Байдена, після чого президент Дональд Трамп вивів країну з Паризької угоди та скасував низку регуляцій щодо обмеження викидів парникових газів.
Інші країни наполягали на необхідності додаткових заходів, аргументуючи, що Паризька угода не має механізмів примусового виконання і не здатна зупинити швидке глобальне потепління, яке призводить до підвищення температур, рівня океанів і дедалі сильніших штормів. Особливо активно свою позицію висловлювали низько розташовані острови Тихого океану та Карибського басейну, вразливі до повеней, штормів і затоплення.
Представник Вануату з питань клімату Ральф Регенвану під час грудневих слухань заявив, що його країна перебуває «на передовій кризи, яку ми не створювали». Він закликав суд визнати незаконними дії, які вже завдали шкоди його народу, припинити їх і виправити наслідки.
Судді також провели закриту зустріч із вченими Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН, які підтвердили, що викиди парникових газів від спалювання викопного палива є причиною глобального потепління.
Висновок суду перевищив очікування багатьох експертів. Суд постановив, що всі держави зобов’язані обмежити глобальне потепління до 1,5 градуса Цельсія порівняно з доіндустріальним періодом, як це передбачено Паризькою угодою. Крім того, суд залишив можливість для країн подавати позови одна проти одної за шкоду від історичних викидів, зазначивши, що «науково можливо визначити внесок кожної держави у глобальні викиди».
Деякі формулювання суду вразили експертів своєю прямотою. Суд визначив, що неспроможність держави захистити кліматичну систему, зокрема через підтримку видобутку, споживання чи субсидування викопного палива, може вважатися «неправомірними діями», а уряди можуть нести відповідальність за шкоду, завдану корпораціями.
«Згадка цих дій у такому контексті є надзвичайно важливою», — зазначив Паям Ахаван, професор міжнародного права коледжу Массі Торонтського університету, який представляв тихоокеанські острови в суді.
Екологічні організації привітали рішення. «Цей висновок надає моральну та юридичну силу всім, хто бореться за швидкий перехід від викопного палива», — заявила Жан Су, директорка програми енергетичної справедливості Центру біологічного різноманіття.
Ральф Регенвану повідомив, що Вануату звернеться до Генеральної Асамблеї ООН із пропозицією ухвалити резолюцію для реалізації цього висновку, наголошуючи, що «великі забруднювачі не можуть діяти безкарно та використовувати країни, що розвиваються, як зони жертвопринесення для корпоративної жадібності».
Суд зазначив, що грудневі слухання мали найвищий рівень участі за всю його історію. За 80 років існування Міжнародний Суд ООН видав 29 консультативних висновків, лише чотири з яких були одностайними. Проте судді зіткнулися зі складними науковими, політичними та економічними аспектами кліматичної кризи, про що свідчать понад десяток окремих думок, деякі з яких пропонували глибше розглядати правові наслідки.
Очікується, що цей висновок сприятиме новим судовим позовам щодо кліматичної шкоди. Нещодавно Міжамериканський суд з прав людини в Коста-Риці постановив, що країни зобов’язані запобігати кліматичній шкоді як питанню прав людини. Дослідження Дослідницького інституту Грантема в Лондоні показало зростання кількості кліматичних позовів у високих судових інстанціях, зокрема в США, де активісти та прокурори штатів вимагають відшкодування від нафтових компаній або змін у державній політиці.
Водночас у США зростає кількість позовів від противників кліматичних ініціатив, які оскаржують стандарти енергоефективності та обмеження інвестицій у викопне паливо, що є пріоритетом для республіканських лідерів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
