Польща ухвалила рішення ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (CBA) — структуру, яка понад п’ятнадцять років вважалася символом «нульової толерантності» до хабарництва і корупції.
Як зазначає «Апостроф», іронія полягає у тому, що ліквідовують його не вороги корупції, а ті, хто вважає: система, створена для боротьби зі злом, сама стала його частиною.
Для України це тривожний сигнал. Адже дедалі частіше лунають запитання, чи не повторює НАБУ польський шлях — від символу реформ до інструменту політичних процесів.
Як Польща прощається зі своїм антикорупційним міфом
Польський уряд оголосив: CBA припинить існування 1 травня 2026 року. Його функції розділять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) і Податковою адміністрацією (KAS). У поліції створять новий підрозділ — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK), який має стати наступником бюро.
Формально — це модернізація. Фактично — розпуск.
Міністр юстиції Адам Боднар пояснює: «CBA втратило довіру, стало політизованим і неефективним». Іншими словами, те, що колись мало виявляти корупціонерів, саме потрапило у політичну пастку.І справді, останні роки бюро нагадувало не стільки орган правопорядку, скільки інструмент внутрішньої політичної боротьби. Розслідування проти опозиції, вибіркові справи, «зливи» інформації — все це підточувало довіру.
Процес ліквідації Центрального антикорупційного бюро (CBA) у Польщі розгортається поступово, з чітко визначеними етапами. Ще 10 грудня 2024 року уряд Польщі ухвалив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності, який передбачав ліквідацію CBA. Згідно з початковою редакцією документа, бюро мало припинити роботу 1 липня 2025 року. Однак вже в середині 2025 року стало зрозуміло, що президент Анджей Дуда не підпише цей законопроєкт через виявлені у ньому юридичні «помилки» (usterki prawne). Через це ухвалення реформи відклали.
Наступний етап відбувся 4 жовтня 2025 року, коли польський уряд оприлюднив оновлену версію законопроєкту. У ній зазначено, що CBA буде ліквідовано 1 травня 2026 року, а частина підготовчих положень набуде чинності вже з лютого 2026 року.
У держбюджеті Польщі на 2026 рік передбачено 334,7 мільйона злотих на фінансування CBA. Після ліквідації ці кошти планують розподілити між іншими структурами: 73% отримає поліція, 15,5% — Агентство внутрішньої безпеки (ABW), а 11,5% — Податкова адміністрація (KAS).Згідно з урядовими планами, зі штату CBA, який налічує близько 1 300 співробітників і 200 цивільних працівників, 950 функціонерів та всі цивільні співробітники приєднаються до нової структури — CentralneBiuroZwalczaniaKorupcji (CBZK). Решту планують перевести до ABW і KAS.
Міністр юстиції Адам Боднар називає реформу «перезавантаженням», аргументуючи, що CBA «втратило довіру, стало політизованим і неефективним».З іншого боку, критики вказують: передача антикорупційних функцій поліції та підконтрольних структур може створити ще більший ризик використання цих органів під політичний контроль. Також кажуть, що проект має юридичні прогалини (“usterkiprawne”) і що частина змін могла бути поспішною
Уроки для України: як втратити довіру і що з цим робити
Україна має свій «антикорупційний трикутник» — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. І хоча ці інституції створювалися за підтримки міжнародних партнерів і під громадським контролем, дискусій довкола їх роботи в негативному ключі не меншає.
Українське суспільство дає сигнали, що очікування реальних результатів антикорупційної системи зменшуються:згідно з опитуванням Центру Разумкова від 26 березня 2025 року, недовіра до НАБУ, САП та ВАКС вийшла на рівень приблизно 62-73 % для цих інституцій. Це означає, що стандарт «символу антикорупції», яким часто представлена НАБУ, більше не спрацьовує так, як раніше.
Польський досвід демонструє: коли суспільство перестає вірити в «незалежного антикорупціонера», цей інститут стає приреченим. У Варшаві не дочекалися моменту, коли система впаде — її вирішили перезавантажити силоміць.
Польська влада пояснює реформу прагненням «підвищити ефективність і прибрати політичний вплив». Та експерти скептичні. Адже замість незалежного органу тепер антикорупційні функції матимуть ті самі структури, які підпорядковуються уряду. Тобто формально боротьба з корупцією залишиться, але чи залишиться незалежність?
Це ключове питання, яке, до речі, стоїть і перед Україною. Бо якщо завтра антикорупційна система перетвориться на поле політичних воєн, її можна хоч десять разів «реформувати» — довіри це не поверне.
Польща як дзеркало для НАБУ
CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: «незалежність», «професійність», «нові стандарти». Але на практиці воно стало заручником політики, підозр і внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою. Як зазначає «Апостроф», Україні варто взяти до уваги досвід польських колег. Бо якщо суспільство бачить не боротьбу з корупцією, а боротьбу між антикорупціонерами — кінець системи лише питання часу.
Польський сценарій — це не лише історія про бюрократію. Це попередження: антикорупційний орган може втратити довіру не через ворогів, а через власну закритість і політичну гру. НАБУ ще має шанс не повторити долю CBA. Але для цього йому потрібно не лише розслідувати справи, а й повернути суспільству віру в справедливість, вказує «Апостроф».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
