Уповноважені особи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) зможуть видаляти з сайту НАЗК результати повних перевірок декларацій посадовців. Відповідні зміни НАЗК внесло до Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Сам наказ №260/25 прийнятий 1 вересня 2025 року, але набув сили 14 жовтня.
Як зазначає НАЗК, «введено процедуру захисту прав декларантів поза судовим процесом».
«Так, Порядок доповнено положеннями, що регулюють процедуру визнання декларації, стосовно якої проведено повну перевірку, такою, що не була перевірена.
Якщо особа, декларація якої пройшла повну перевірку, вважає, що вона не мала обов’язку подавати таку декларацію, або, на її думку, декларація не підлягає повній перевірці з інших причин, вона може подати до НАЗК відповідну заяву (у паперовій чи електронній формі), додавши підтвердні документи (їх копії).
Заява розглядається протягом 30 календарних днів. У разі її задоволення довідка про результати повної перевірки декларації видаляється з офіційного вебсайту НАЗК, що означатиме, що декларація визнана такою, що не перевірялась. Обґрунтований висновок про встановлені ознаки порушення, складений за результатами такої перевірки, відкликається. Про відмову у задоволенні заяви повідомлять заявника» – пояснює НАЗК.
Відповідно до зміненого Порядку, у разі встановлення під час проведення повної перевірки обставин, які свідчать про те, що особа, декларація якої перевіряється, не є суб'єктом декларування, або у разі якщо розпочато перевірку декларації, яка не підлягає повній перевірці, або якщо повна перевірка проведена раніше, її результати затверджені та відсутні підстави для проведення повторної повної перевірки, уповноважена особа складає довідку про припинення повної перевірки декларації без затвердження її результатів.
У разі якщо буде встановлено, що особа, декларацію якої перевірено та складено довідку, не є суб'єктом декларування, або декларація, що перевірена, не підлягала повній перевірці, ця декларація вважається такою, що не перевірялася.
Довідка про результати перевірки такої декларації видаляється з офіційного вебсайту Нацагентства за письмовою заявою особи, яка подала декларацію. Направлений за результатами такої перевірки обґрунтований висновок відкликається Національним агентством не пізніше наступного робочого дня за днем видалення довідки з офіційного веб-сайту НАЗК.
Щоб НАЗК видалило дані з сайту, посадовець може подати заяву, в якій вказати зокрема те, що не мав обов'язку подавати декларацію за відповідний звітний період «чи про наявність інших підстав, за яких декларація не підлягала повній перевірці».
Під час розгляду заяв НАЗК використовує інформацію з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, до яких має доступ у встановленому законодавством порядку.
Крім того, до Порядку внесені зміни про те, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації, яку вилучено з публічної частини Реєстру декларацій, не підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НАЗК на період такого вилучення.
До 454 тисяч грн відповідальності немає
Внесені й зміни у зв’язку з набуттям сили законом 4496-IX, яким поріг для кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування підвищено з 1,5 млн грн до 2,2 млн грн (законопроект 13271-1).
Як писала «Судово-юридична газета», до змін було передбачено, що відповідальність за статтею 172-6 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадовцем стосовно майна або іншого вартісного об’єкта декларування настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 302 800 грн до 1 514 000 грн. Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення «Порушення вимог фінансового контролю» настає за помилку чи брехню у декларації на суму до 1,5 млн грн. Все, що вище 1,5 млн грн – це був поріг для кримінальної відповідальності за статтею 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації».
Новим законом 4496-IX передбачено, що адміністративним правопорушенням є помилка чи брехня у декларації на суму від 454 200 до 2 271 000 грн.
А все, що вище 2,27 млн грн – це поріг для настання кримінальної відповідальності. Отже, для посадовців збільшили суму, на яку вони можуть «помилитися».
Відповідно, НАЗК змінило у Порядку розміри недостовірних відомостей, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
Відтепер, недостовірними є відомості, зазначені у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 454 200 грн (станом на 2025 рік), встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.
Відомості у декларації, що відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 454 200 грн, вважаються неточними.
Зупинка перебігу строку повної перевірки декларації
Також передбачено, що перебіг строку проведення повної перевірки зупиняється на період військової служби суб'єкта декларування за призовом чи контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, з дня, коли уповноваженій особі, що проводить повну перевірку, стало відомо про такі обставини, та продовжується з дня, наступного за днем, коли уповноваженій особі чи її безпосередньому керівнику стало відомо про їх припинення або незалежно від цього з дня, наступного за днем скасування чи припинення воєнного стану в Україні.
Якщо на дату продовження строку проведення повної перевірки, що був зупинений, минули встановлені законодавством строки давності притягнення до передбаченої законом відповідальності, а також у разі якщо з дати припинення суб'єктом декларування повноважень виконання функцій держави або місцевого самоврядування минуло 3 роки, перевірка підлягає припиненню без затвердження результатів, про що складається довідка.
Також у змінах НАЗК передбачило, що керівник структурного підрозділу за погодженням із керівником самостійного структурного підрозділу та заступником голови НАЗК або головою Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка проводить повну перевірку, або безпосереднього керівника такої особи – на загальний сукупний строк не більше ніж 60 днів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
