25 липня стало відомо, що на посаду судді Конституційного Суду України найближчими днями можуть призначити народного депутата від «Слуги народу» Ольгу Совгирю.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Ольга Совгиря претендувала на КСУ та отримала рекомендацію Комітету Верховної Ради ще півтора роки тому. Проте парламент так і не розпочав її призначення. І річ зовсім не у професійних чи особистих якостях пані Совгирі, а у тому, які вимоги ставлять перед Україною міжнародні партнери.
За час каденції Володимира Зеленського парламент призначив лише одного суддю КСУ за своєю квотою.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», 18 лютого 2021 року Верховна Рада обрала суддею Конституційного Суду України адвоката та представника наукової спільноти Віктора Кичуна. Рекомендував обрати В. Кичуна на посаду судді КСУ представник Президента Володимира Зеленського у Конституційному Суді Федір Веніславський.
Проте з того часу залишилася незаповненою ще одна вакансія за квотою парламенту замість звільненого ексглави КСУ Станіслава Шевчука.
Комітет Верховної Ради з питань правової політики ще 3 лютого 2021 року рекомендував парламенту розглянути кілька кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. Загалом на конкурс до КСУ подали документи п'ять кандидатів від різних політичних фракцій та груп. Усі вони отримали рекомендації Комітету.
Фаворитом була кандидат від «Слуги народу», представник ВР у Конституційному Суді Ольга Совгиря, відома також публічною критикою діяльності чинного складу Конституційного Суду.
Втім, юридично Верховна Рада зіткнулася із однією проблемою, на яку звернула увагу й Венеційська комісія.
Справа у тому, що зараз у Законі про КСУ прописано, що суддею Конституційного Суду не може бути призначено на посаду особу, яка на день призначення:
- є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі, або бере участь у політичній діяльності;
- є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
- бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
Тобто народний депутат не може бути призначений на посаду судді КСУ, не склавши попередньо свій мандат, оскільки це суперечить критерію політичної нейтральності.
22 березня 2021 року Венеційська комісія оприлюднила свій висновок на законопроект 4533 про конституційну процедуру. Зокрема, вона розкритикувала норму, якою було запропоновано дозволити чинним депутатам претендувати до Конституційного Суду, та рекомендувала обирати суддів КСУ за участю міжнародних експертів, повторивши тези свого попереднього висновку.
Однією із пропозицій законопроекту 4533 було дозволити чинним депутатам, які претендують на крісло судді Конституційного Суду, не складати свій представницький мандат народного депутата перед призначенням на посаду судді.
Так, із статті 11 Закону «Про Конституційний Суд України», яка регулює вимоги до судді Конституційного Суду, пропонувалося прибрати заборону діючим депутатам бути призначеними суддею КСУ.
На думку заступника голови Комітету, народного депутата від «Слуги народу», представниці парламенту в КСУ Ольги Совгирі, як вона раніше коментувала «Судово-юридичній газеті», «зради» у цьому немає (докладніше тут).
Але Венеційська комісія мала іншу думку.
«Ця поправка дасть змогу призначати активного члена уряду чи парламенту. Це суперечило б меті статті 11(3), яка потребує політичного нейтралітету для суддів Конституційного Суду.
Венеційська комісія рекомендує виключити пункт 6(5)(d) Законопроекту «Прикінцеві положення» 4533 та суворо дотримуватись заборони на призначення активних членів парламенту суддями Конституційного Суду», - наголошується у Висновку ВК.
«Замість цього положення Комісія рекомендує реалізувати – можливо, в окремому законодавстві – свою рекомендацію з невідкладного висновку CDL-AD (2020) 029 щодо створення контрольного органу з міжнародним компонентом для кандидатів до Конституційного Суду.
У своєму терміновому висновку CDL-AD (2020) 039 Венеційська комісія рекомендувала створити «орган з відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду з міжнародним компонентом, який міг би включати міжнародних експертів з прав людини та участь громадянського суспільства, щоб гарантувати моральні та професійні якості кандидатів», – наголошує Венеційська комісія у своєму висновку.
Ще одна спроба
Вже після такого висновку Венеційської комісії, 15 квітня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроект 4535 щодо інституту старост, де до другого читання нардеп Данило Гетманцев вніс спеціальну поправку, яка дозволяла чинному депутату стати суддею Конституційного Суду без попереднього складання мандату, що, очевидно, суперечило висновку «Венеціанки».
Втім, 3 червня 2021 року Офіс Президента повідомив, що Володимир Зеленський наклав вето на цей Закон про «старост» (законопроект №4535).
«Статтю 11 Закону «Про Конституційний Суд України» запропоновано викласти у новій редакції, що не забезпечує дотримання принципу політичної нейтральності суддів КС, адже із закону виключаються положення, які фактично розкривають складові такої нейтральності.
Виняток з цих положень створює підґрунтя для довільного трактування того, чи відповідає той чи інший кандидат на посаду судді КС зазначеним вимогам.
Водночас політична нейтральність – це складова незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом закріпленого Конституцією України принципу верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону).
Отже, такі зміни до законодавства порушують Конституцію та принцип незалежності діяльності КС. З огляду на це Президент Володимир Зеленський пропонує парламенту виключити із Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» пункт про внесення змін до Закону «Про Конституційний Суд України», - повідомив Офіс Президента.
Таким чином, перед тим, як претендувати у КСУ, Ользі Совгирі необхідно буде, як мінімум, скласти депутатський мандат.
А як же рекомендації Єврокомісії
Але навіть за такої умови виникає ще одне – і дуже вагоме питання – про дотримання вимог Венеційської комісії щодо відбору суддів КСУ за участю «міжнародників».
Нагадаємо, у Висновку Єврокомісії з приводу надання Україні статусу кандидата в ЄС сказано, що Україні слід ухвалити та запровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Буквально це означає введення у процедуру відбору суддів КСУ міжнародних експертів, хоч би яку реформу із «власним баченням» не планували у Верховній Раді.
(Докладніше про те, що сказано у висновку Єврокомісії та Венеційської комісії можна прочитати за посиланням)
У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін розповів, що наразі триває активна робота над законопроектом, яким передбачається змінити процедуру відбору суддів Конституційного Суду України.
Відповідну заяву голова правового Комітету зробив 21 липня під час онлайн-конференції, присвяченої 25-й річниці імплементації Україною Європейської конвенції з прав людини.
«Ми готуємося внести законопроект щодо нових правил відбору суддів Конституційного Суду. У цьому питанні ми співпрацюватимемо з Венеційською комісією заради того, щоб правила відбору суддів КСУ відповідали очікуванням як українського суспільства, так і наших міжнародних партнерів», - розповів Андрій Костін.
За словами народного депутата, зараз обговорюється варіант створення спеціальної Етичної комісії, яка складатиметься із трьох міжнародних експертів (їх рекомендуватиме Венеційська комісія) та трьох представників України.
Ця Етична комісія здійснюватиме перевірку кандидатів до Конституційного Суду України за тим самим принципом, як це зараз робить Етична рада щодо перевірки на доброчесність кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя.
При цьому для того, щоб зробити роботу Конституційного Суду ефективною вже зараз, до моменту створення нової спеціальної Етичної комісії, тимчасово функцію перевірки кандидатів на посади суддів КСУ планується покласти на чинну Етичну раду з перевірки кандидатів до Ради правосуддя.
Також зазначимо, що раніше за участю міжнародних експертів в Україні відбирали суддів Вищого антикорупційного суду, а зараз за їх участю йде відбір членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Загалом Венеційська комісія на запит Володимира Зеленського і парламенту зробила цілих три висновки щодо ситуації з Конституційним Судом України. У кожному з них більш ніж чітко прописано рекомендацію створити конкурсну комісію для відбору суддів КСУ за участю міжнародних експертів. З якого моменту Україна має неухильно дотримуватись такої рекомендації, поки неясно.
Автор Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
